Роман Буртовий. 36 років, місто Трускавець (Львівська область). Кандидат від «Українського об’єднання патріотів - УКРОП» до Львівської обласної ради
«Був у складі Самооборони Майдану, а коли набирали до лав новоствореної Національної Гвардії, вирішив піти служити. Військовий вишкіл проходили на полігоні під Києвом. Невдовзі вступив у добровольчий батальйон імені Кульчицького - генерала, який героїчно загинув біля гори Карачун, що на околиці Слов’янська».
«В травні 2014 наш батальйон направили до окупованого Слов’янська, де ми замінили бійців, які там стояли. Ми ходили в розвідку, відбивали нічні напади. Пам’ятаю, як одного разу під’їхав на велосипеді місцевий житель і спитався коли ми розвернемо свою зброю. На моє запитання куди, він відповів:…«на Київ».
«Як тільки ми потрапили на місце призначення, умов взагалі не було: дірявий намет один на всіх, макарони і пліснявий хліб з їжі. Коли вже через два тижні почали приїжджати волонтери, життя налагодилось».
«До свисту мін ми швидко звикли. Якось у нас гостювали Мустафа Наєм і Богдан Кутєпов. Коли вони почули свист сигнальних ракет-розтяжок, які ми встановлювали по периметру нашого опорного пункту, Наєм і Кутєпов почали панікувати, почали падати, ховатись, а ми стояли і сміялись».
«Коли ми визволили Слов’янськ, то чомусь колоні військової техніки на чолі з терористом Гіркіним, дозволили втекти. Очевидно, що це були домовленості влади. Пізніше вони зайшли в Донецьк, і там закріпились. Після «сєпарів» залишилось багато пропагандистської літератури, їхніх орденів, зброї російського виробництва».
«Потім було Дебальцеве, це вже друга ротація. Пам’ятаю, з нами воював хлопець родом із Сокаля. Воїн, який пройшов у свій час службу у Французькому Легіоні, професіонал з великої букви, але покинув Францію і приїхав боронити Україну. От і якби наші можновладці були такими, тоді б і держава наша була захищеною і процвітаючою».
«Коли я повернувся зі Сходу додому в Трускавець, я з побратимами створив ГО «Меч Арея», куди входять учасники АТО. Ми займаємось першочерговими потребами учасників АТО та їх сімей. Під час роботи ми зіштовхнулися з закритістю та корумпованістю нашої влади. Саме тому я вирішив іти у владу разом з УКРОПОМ, бо потрібні реальні зміни, а не популізм, молоді патріоти, а не грошові мішки, свіже бачення, а не совок. Я хочу, щоб наші діти і онуки були вдячні нам за країну яку ми їм залишимо у спадок».
