Днями волинська делегація на чолі з директором Шацького національного парку Володимиром Захарком та головою Шацької райради, укропівцем Сергієм Карпуком повернулася з Бресту, де обговорили шляхи розвитку біосферного резервату «Західне Полісся».
Нагадаємо, що у 2012 році ЮНЕСКО в рамках програми «Людина і біосфера» (The Man and the Biosphere Programme (MAB) схвалила створення транскордонного біосферного резервату «Західне Полісся», до складу якого ввійшли території: України (Шацький національний природний парк), Польщі (резерват «Західне Полісся») та Білорусі (резерват «Прибузьке Полісся»).
Щороку представники кожного резервату зустрічаються для обговорення та напрацювання векторів співпраці. Цьогоріч у Бресті відбулося четверте засідання коородинаційної ради транскордонного біосферного резервату «Західне Полісся».
Як розповів директор Шацького національного природного парку Володимир Захарко, до міжнародного резервату з української сторони входить майже вся територія Шацького району – 73 тисячі квадратних кілометрів, з польської сторони – близько 150 тисяч квадратних кілометрів, білоруська територія – до 50 тисяч кілометрів квадратних.
«Щоб керувати таким резерватом, раз на рік збирається координаційна рада. Обговорює нагальні проблеми, які існують на польсько-білорусько-українських територіях. Зокрема, збереження розмаїття довкілля, зниження рівня ґрутнових вод, моніторинг цих процесів. Основною проблемою залишається фінансова. Але в нас є унікальна можливість залучити європейські інвестиції, зокрема з програми «Східного партнерства», програми добросусідства «Білорусь-Польща-Україна», – розповів Володимир Захарко.
Старший науковий співробітник відділу охорони природних екосистем Інституту екології Карпат Національної академії наук України Павло Ященко пояснив, які переваги має статус резервату для розвитку територій. «ЮНЕСКО грошей не виділяє.
Головна перевага – можливість залучити грантові кошти чи фінанси з міжнародних проектів. І якщо надходить проект із резервату, то його розглядають в першу чергу», – зауважив науковець.
Також Павло Ященко розповів про те, що в Бресті обговорювали питання зонування резервату. Зі слів Павла Тихоновича, на українській території багато озер, тому цілком логічно, що це мала б бути рекреаційна зона.
«Також говорили про підготовку кадрів. Польська сторона запропонувала навчання українським студентам, яким видаватимуть диплом польсько-українського зразка. В Бресті також підтримують подібну ініціативу – університет імені Пушкіна готовий співпрацювати з Люблінським університетом», – наголосив науковий співробітник.
Директор Шацького національного парку Володимир Захарко додав, що головне питання на часі – розбудова спільної інфраструктури: створення екологічних туристичних стежок. Це включає в себе вирішення юридичних моментів: впровадження спрощеного перетину кордону для відвідувачів території резервату, його популяризація, а відтак Шацького національного парку та України вцілому.
Голова Шацької районної ради Сергій Карпук, який також перебував у складі української делегації, наголосив, що основна мета зустрічі представників трьох країн – пошук проблемних питань, які є спільними для України, Білорусі та Польщі та розробка стратегії дій задля їхнього вирішення.
«Зокрема, ми обговорили аспекти щодо відновлення, збереження та раціонального використання природних ресурсів Шацького краю, Володавського повіту і Брестського району, – зауважив Сергій Карпук. – А екологічних проблем у нас багато: це й сортування, переробка та утилізація твердих побутових відходів, очищення питної води, будівництво каналізаційних мереж, покращення соціальної інфраструктури. Також ми висловили наше бачення щодо необхідності здійснення ряду заходів із метою підвищення туристичної привабливості нашого району».
Ірина Костюк. Соломія Добролюбова.
