На сьогодні держава не готова оплачувати зарплати працівникам та стипендії студентам професійно-технічних училищ, не говорячи вже про ремонтні роботи або ж оновлення устаткування. Що чекати профтехосвіті та як боротись за своє існування йшлося під час зустрічі кандидата в народні депутати від партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» Ірини Констанкевич з колективом Колківського ВПУ.
Проблеми з фінансуванням змусили багатьох керівників задуматись над пошуком джерел заробітку «самим на себе». Більшість профтехучилищ мають ще радянські навчально-виробничі бази, проте не всі зберегли їх в належному стані і можуть використати для своїх потреб.
Прикладом вдалого використання потенціалу на Волині є Колківське вище професійне училище. Тут здобувають професії кухаря-кондитера, тракториста-машиніста, водія автотранспортних засобів та слюсаря з ремонту сільськогосподарських машин.
Директор училища Людмила Панасюк розповіла, що велику роль у професійній підготовці учнів відіграє їх навчання в процесі виготовлення корисної продукції. Навчально-виробнича база складається з посівних полів, площею 137 гектарів, навчального господарства, автодрому, полігону, пекарні та навчальних корпусів.
Учні та працівники закладу вирощують жито, овес, пшеницю, картоплю, сою, капусту, помідори, смородину та перець. Спочатку, городину та зернові заготовляли для харчування учнів. Зараз за рахунок держави харчуються лише діти з малозабезпечених сімей, а тому більшість вирощеного училище реалізує.
Схожа ситуація і з навчальним господарством, на території якого розміщується ферма по вирощуванню свиней та овець. Велику частину м’яса продають на замовлення, серед постійних клієнтів училища луцькі ресторани та кафе.
Техніка для обробки землі у освітнього закладу також своя. Не нові, проте робочі три комбайни, 36 тракторів, 11 автомобілів та понад 30 одиниць сільськогосподарської техніки. Старший майстер Андрій Горбач зазначив, що техніку намагаються тримати в хорошому стані своїми силами. Під час уроків виробничого навчання в ремонтних майстернях учні з викладачами фарбують та приводять машини в робочий рух. Автодром, де студенти проходять навчання для отримання водійського посвідчення категорій B та С, найбільший на Волині. Зараз в процесі отримання ліцензії й на водійські права мотоцикліста, оскільки транспорт популярний, а документи мають далеко не всі.
Людмила Панасюк зауважила, що для навчання необхідно оновлювати техніку, оскільки роботодавці мають нові машини і хочуть, щоб випускники вміли ними користуватись. Тому училище постійно бере участь у різноманітних проектах. На сьогодні, це проект Україна-Білорусь. Якщо пройдуть конкурс, то заклад отримає новий трактор, оборотний круг, культиватор і оприскувач.
Результатом будь-якого навчання є працевлаштування студентів. Випускники вишів часто зіштовхуються із суворою реальністю безробіття, тоді ж як випускники робітничих професій без проблем знаходять місце роботи. Під час зустрічі кандидат у народні депутати України Ірина Констанкевич зазначила, що у функціонуванні училищ повинні бути зацікавлені й роботодавці, як це є закордоном. Вони мають розуміти, що вкладаючи кошти у студентів, вкладають у потенційних працівників, а в кінцевому етапі – у свій бізнес.
Перспектива працевлаштування після училища дуже велика, стверджує випускник Колківського ВПУ Богдан Рейкін. Хлопець отримав диплом слюсаря I-III розряду та водія-машиніста. Далі знову планує йти навчатись на робітничу професію – зварювальника. Проте зазначає, що заробітна плата слюсаря з досвідом роботи 3 роки становить від 3000 гривень. Роки навчання випускникам у трудову книгу записують як стаж, тому після завершення навчання кожен може претендувати на непогану зарплату.
Повари-випускники, за словами директора, також працевлаштовуються стовідсотково, оскільки училище єдине в області готує кухарів V розряду. Часом навчальний заклад навіть не може забезпечити кадрами всіх роботодавців, з якими підписано договір.
Велику частину коштів училище заробляє саме, проте є «дірки», які вони не в силах «залатати». У 2015 році Фонд регіонального розвитку виділив кошти на ремонт частини лабораторного-практичного корпусу. Половина ж приміщення ще потребує ремонтних робіт та заміни даху. Така ж ситуація і з гуртожитком, два поверхи якого нежилі через аварійний стан.
Кандидат в народні депутати, а нині депутат обласної ради, член освітньої депутатської комісії Ірина Констанкевич зауважила, що питання училищ потрібно вирішувати на законодавчому рівні, а не скидати все на місцеві бюджети, які просто не потягнуть таких витрат.
«Чому керівництво держави хоче зруйнувати професійно-технічну освіту незрозуміло, але ми бачимо цей процес ще з початку року, – наголосила Ірина Констанкевич. – Ця проблема дуже глибока, оскільки вміщує не лише питання самих навчальних закладів, але й педагогічних колективів, а головне студентів. Робочі професії є затребувані на ринку праці та й попит серед молоді на такі професії великий, тому ми ні в якому разі не дозволимо знищити цю ланку освіти».
Анастасія Корецька.
