Виконком Сумської міськради вчора розглянув проекти рішень щодо підвищення тарифів приватних та комунальних ЖЕКів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.
Після тривалого обговорення, ідея збільшити тарифи на приблизно 40% від нинішнього рівня не знайшла підтримки серед виконкомівців – «за» проголосували лише семеро членів виконкому (у тому числі – мер Лисенко, його заступники, секретар міськради, а також представник ПАТ «Сумихімпром»).
Для «протягування» нових тарифів не вистачило двох голосів.
Двоє укропівців, що входять до складу виконкому, не голосували за новий тягар для сімейних бюджетів сумчан.
Один з лідерів УКРОПу Сумщини Володимир Штейнінгер пояснює: новий тариф, якщо про такий йдеться, не може бути економічно обґрунтованим, поки на всі будинки не буде зроблено технічні паспорти і не буде чітко окреслена прибудинкова територія для кожного з них. «Техпаспорти слід робити терміново, інакше який би не був новий тариф – поліпшення якості послуг з утримання будинків не буде. Тож ми наразі проти того, щоб тисячі сімей сплачували ще більше і невідомо за що».
Інший член виконкому-укропівець Андрій Мельник – теж проти нового здирництва в інтересах власників ЖЕКів. Він додає: «За півроку, як замість «Сумижитла» на ринок житлових послуг міською владою були заведені приватні компанії, якість обслуговування багатоквартирних будинків не поліпшилась. Люди, як і раніше, нарікають – бо отримують платіжки за послуги, фактично не надані ЖЕКами. А, отже, спочатку – змусити їх працювати на містян, а не на себе, а вже потім – розгляд нових тарифів».
У Сумах більше тисячі багатоквартирних будинків. За роки монополії комунального підприємства «Сумижитло» городяни висловили безліч претензій до якості обслуговування цим підприємством житлового фонду. Активісти і громадськість також нарікали на корупцію та звинувачували керівництво КП у фінансових оборудках за часів правління Януковича, коли житловий ринок обласного центру був підконтрольним ставленикам «регіоналів». Тодішня опозиція, а нині діюча влада обіцяла зруйнувати монополію і підвищити якість надаваних населенню послуг, але за два роки після Революції Гідності нові сумські керманичі на чолі з мером-«бютівцем» ситуацію змінити кардинально на краще не спромоглася – навіть після появи конкурентних умов для комунального та приватних ЖЕКів.
