Сприятливі рекреаційні ресурси області є важливою складовою її розвитку. Щороку волинські ліси, озера та велика кількість історико-культурних пам’яток приваблює туристів. Якщо з розвитком родзинки області – масивом Шацькі озера – все зрозуміло, то керівники культурно-історичних пам’яток не встигають за плином часу і далі чекають допомоги від держави.
Під час особистого прийому громадян головою обласної ради, до Ігоря Палиці звернувся директор музею історії сільського господарства Волині під відкритим небом Олександр Середюк. Оскільки музей є комунальним підприємством, для ознайомлення з роботою закладу та виявлення шляхів його розвитку, музей з робочим візитом відвідав голова Тимчасової контрольної комісії обласної ради з питань проведення перевірки діяльності підприємств, установ та організацій, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, голова фракції «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» Вячеслав Рубльов.
Музей розташований у селищі Рокині Луцького району і складається із двох частин – експозицій у приміщенні та під відкритим небом. У першій частині представлені матеріали щодо історії розвитку сільського господарства Волині від найдавніших часів до сьогодення. Тоді як у скансені (до речі першому в Україні) відвідувачі можуть побачити пам'ятки древнього житлового, господарського, дерев'яного будівництва. Він розміщується на території дендрологічного парку, що надає значні переваги перед іншими музеями.
Як зазначає директор та засновник музею Олександр Середюк, щороку сюди приїжджає близько 10 тисяч людей. Це відвідувачі з різних областей, оскільки адміністрація активно співпрацює із туристичними фірмами Рівного, Львова, Києва. Кошти, отримані від екскурсійних послуг, за словами директора, використовуються для підтримки функціонування музею, реставрації та відбудови експозиційних споруд. Виникають у дирекції проблеми із інспекцією охорони праці, оскільки територія велика, а достатню кількість охоронців і прибиральниць утримувати не можуть. Олександр Середюк зауважує, що у музей треба вкласти близько 2 мільйонів гривень для того, щоб він був на рівні з подібними музеями країни.
Варто зазначити, що музей у Рокинях третій по відвідуваності у області, проте за минулий рік він заробив лише 83 тисячі гривень. Такі невтішні результати дирекція пояснює невисокою ціною вхідного квитка (5 гривень – дитячий, 10 гривень - дорослий).
«Це дуже хороша справа, але її треба скерувати, – наголошує Вячеслав Рубльов. – Сьогодні все економічно обґрунтоване. У цьому році музей-скансен фінансується з обласного бюджету у розмірі 500 тисяч гривень. Ми розуміємо, що маємо його підтримувати, проте хочемо бачити куди ці кошти спрямовуються і яка ефективність їх вкладення. Музеї у Європі приносять дохід. Потрібно писати проекти, вигравати гранти. Розвиток можливий лише у такому напрямку».
Депутат зазначив, що практика з організації свят на території скансену теж хороший спосіб заробляти кошти. Для цього необхідно співпрацювати із підприємцем, який би відраховував у бюджет музею 20-25 % від прибутку. Пропозиції дирекції щодо кандидатури підприємця в обласній раді чекатимуть упродовж тижня.
