650 кілометрів пішки. Такий шлях українські та канадські активісти подолали від Києва до Ворохти за 57 днів. Їхня основна мета – закликати владу реформувати систему інтернатів та привернути увагу громадськості до проблем дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Приєднався до благодійного ходотону і народний депутат від УКРОПу Олександр Шевченко. Із фондом «Нове покоління» парламентар співпрацює вже декілька років поспіль, допомагає всім необхідним. Каже, на жаль, держава не може забезпечити дітей-сиріт іноді навіть найнеобхіднішим, і добре, що є люди, котрим небайдуже майбутнє покоління України.
«Цей ходотон повинен привернути увагу до сиротинців. Та насправді проблема ще болючіша. Адже в Україні люди виживають, а не живуть. І часом, навіть попри велике бажання, через фінансові труднощі мало хто може всиновити дитину. Сиротинці – це пострадянський пережиток, якого ми повинні позбавитися. А ще маємо зробити все, щоб кожна українська сім’я жила заможно, і саме в таких родинах зростали щасливі діти», – сказав Олександр Шевченко.
«Звісно, було б краще, якби люди всиновлювали таких діток, опікувалися ними, відвідували інтернати. Щоб залишивши такий заклад, діти нормально жили в суспільстві, йшли вчитися, працювати, створювали сім’ю, а не опинялися в тюрмі, бо чогось не навчилися. Краще, щоб люди з ними більше спілкувалися», – зазначила засновниця канадсько-українського благодійного фонду «Нове покоління» Руслана Вжисневська.
Добре знає, як бути вихованцем школи-інтернату, учасник ходи Роберт Беняк. Волонтер зізнається, коли покинув стіни такого навчального закладу, пристосуватися навіть до банальних побутових речей було важко.
«Ми йдемо в Європу. А у всіх європейських країнах терміну «інтернат» немає. І в нас його не повинно бути», – сказав Роберт Беняк.
По завершенню благодійного ходотону діти-сироти разом із волонтерами відправилися до літнього табору, який триватиме до 18 серпня.
