Ось уже 24 роки поспіль у третю неділю червня в Україні на офіційному рівні відзначають День медичного працівника, хоча традиція вшановувати представників найвідповідальнішої з професій зародилася вже давно. І не дивно, адже саме медичні працівники завжди стояли на варті охорони здоров’я нації, були головними рятівниками та розрадниками у чужих горі та радості.
Напередодні свята медики-укропівці пригадали, яким був їхній шлях у професію та з якими проблемами довелось стикнутись.
Генеральний директор ТМО Любомлького і Шацького районів, член фракції УКРОП у Волинській обласній раді Володимир Дибель зізнається, що нині на запитання, коли саме вирішив стати лікарем складно відповісти, адже здається, що іншого шляху і бути не могло.
«Усе моє життя нерозривно пов’язане із медициною. Пригадую, як у дитинстві, а воно минало у селі Рожнів Івано-Франківської області, я захоплювався роботою працівника місцевої амбулаторії, часто навідувався туди і слухав розповіді досвідченого лікаря. Тоді, мабуть, і зародилася мрія стати справжнім лікарем, тим, який рятує життя, дарує шанс на одужання та перешкоджає захворюванням», - розповідає лікар-депутат.
Невдовзі юнак вступив до медичного училища, де лише утвердився у думці – медицина «його» справа. Навіть проходячи військову службу у армії був начальником медчастини. Після служби в армії, вирішив вступити до Чернівецького державного медичного інституті. І у 1989 році, щойно отримавши диплом, прибув за направленням на Волинь, яка стала для нього рідною. Уже понад 3 десятиліття Володимир Дибель робить усе можливе аби медицина, особливо у ТМО Любомлького і Шацького районів, ставала якіснішою та доступнішою.
«За останні кілька років нам вдалося зробити надзвичайно багато. Так, хірурги Любомльської лікарні провели дві операції на серці. У ТМО віднедавна проводять складні операції на кульшові суглоби. Ми залучали професорів, аби наші хірурги відчували себе впевнено, адже це найголовніше – знати, що ти впораєшся», - переконаний укропівець Володимир Дибель.
Голова постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства Волинської обласної ради Людмила Тимощук зазначила, що як і Володимир Дибель, професію обрала ще у дитинстві.
«Пам’ятаю, як в дитинстві збирала трави, про цілющу властивість яких мені розповідала бабуся. У мене навіть була імпровізована аптека, заходити до якої іншим було суворо заборонено, – пригадує депутат Волинської обласної ради від УКРОПу Людмила Тимощук. – Крім цього, в дитинстві мені увесь час кортіло довідатися, як же влаштований організм домашніх гусенят. Вони першими потрапили на мій «операційний стіл».
За словами депутатки-укропівки, ці знання залишилися із нею назавжди, адже навіть навчаючись в університеті, клінічні дисципліни давалися дівчині найлегше. Після завершення навчання у Чернівецькому медичному інституті розпочала свій трудовий шлях у Ківерцівській центральній районній лікарні. Вона - лікар акушер-гінеколог тож щодня зустрічається із найбільшою радістю, адже завдяки її роботі на світ з’являється найдорожчий скарб кожної сім’ї. Від цього і відповідальність, каже укропівка, удвічі більша. Людмила Тимощук зазначає, що за роки практики траплялися ситуації, які вплинули на неї і як на лікаря, і як на людину.
«Більше 10 років тому у вечір напередодні Великодня, коли усі заклопотані домашніми справами, мене викликали на роботу. У пацієнтки ми діагностували HELLP-синдром, випадок був надзвичайно складний. Часу зволікати не було, як і зажди у нашій професії, а тому ми невідкладно провели операцію і врятували дитину. Жінка залишалася у надзвичайно складному стані. Коли викликали лікарів із Волинської обласної лікарні, то, оглянувши жінку, один із них зазначив: «Шансів вижити у неї однаково немає, нащо мені це напередодні свята». Попри це, я вірила, що пацієнтку вдасться врятувати, а тому звернулася в управління охорони здоров’я Волинської області. Врешті-решт пацієнтку забрали в обласну лікарню, де вона упродовж 21 дня вона була на штучній нирці. Нині вона виховує прекрасну донечку», – розповіла Людмила Тимощук.
І насамкінець додає: «Справжній лікар завжди вірить у те, що попри складність ситуації пацієнта вдасться врятувати».
Прес-служба Волинського УКРОПу
