Сьогодні, у Міжнародний день сім’ї, хочемо поділитися кількома дійсно зворушливими історіями укропівських родин.
Родина Любомира й Ірини Босаневич (Львівщина)
Сьогодні, у Міжнародний день сім’ї, хочемо поділитися кількома дійсно зворушливими історіями укропівських родин. Розпочнемо з чудової львівської пари – Любомира й Ірини Босаневич.
«Ми познайомилися напередодні «Ночі гніву» у Львові, коли розлючені штурмом Майдану львів’яни влаштували погроми прокуратури, СБУ, МВС, райвідділів міліції й казарм внутрішніх військ. У місті була напружена та дещо ворожа атмосфера. Проте, чомусь саме тоді Амур вирішив поцілити в наші серця своїми стрілами», – згадує депутат Львівської міської ради від УКРОПу Любомир Босаневич.
26-річний укропівець розповідає про історію своєї любові з особливим трепетом. Днями він розписався зі своєю коханою, 26-річною Іриною. Зараз пара готується до весілля. Між передсвятковими турботами наречений зізнається, що історія їхнього кохання народилася разом із історією нової України.
«Тоді, у лютому 2014 року, я був одним із координаторів львівського Євромайдану, Іра – волонтером у швидкій медичній допомозі Майдану. Ми зустрілися вперше на початку лютого, а вже за декілька днів були нерозлучні. Переконаний, що саме Майдан поєднав наші серця. Коли ти вночі не спиш, чергуєш, десь їздиш, допомагаєш, координуєш, а поруч із тобою така надійна та вірна підтримка – нічого не страшно. На Євромайдані бували ситуації, коли ми з Ірою хвилювалися одне за одного – десятки дзвінків, повідомлень, це були перші перевірки нашого кохання на стійкість. Після Майдану разом допомагали нашим воїнам у ГО «Допомога армії України». Потім, коли я став депутатом міської ради, на мене лягло ще більше обов’язків і відповідальності. Тішуся, що, моя вже тепер, дружина підтримує мене та завжди стоїть зі мною пліч-о-пліч», – розповідає Любомир Босаневич.
Родина Богдана Лісоруба та Ірини Березій (Тернопільщина)
Сім’я укропівців Богдана Лісоруба та Ірини Березій народилася на самісінькому Майдані, де подружжя вперше зустріло один одного. Тоді Богдана вразила хоробрість та відданість майбутньої дружини.
«Я познайомився з нею ще на Грушевського. Щоранку вона приносила нам каву та канапки на барикади. Ми були там усі чорні, всі на одне лице. Я так ще тоді до неї придивився. Здивувався, що вона не боїться, приносить нам їжу, навіть тоді, коли кричать, що скоро буде штурм», – розповідає Богдан.
Дружина Ірина, волонтерка з позивним «Яра», про початок історії їхнього кохання згадує так: «Ми разом пережили багато нелегких моментів – допомагали соратникам, не давали собі занепасти духом. Бувало й таке, що сварилися. Коли влада почала застосовувати проти майданівців силу, мені навіть доводилося «виносити» свого судженого з місця протистояння. Мене тоді забрали до міліції, а пораненого Богданка відправили до лікарні».
Весілля пара зіграла в самому серці Майдану. «Був період, коли я поїхав до Дніпропетровської області, а як повернувся на Майдан, то ввечері прийшов до її палатки й кажу: «Завтра у нас шлюб». Вона відповіла, що немає ані сукні, ані взагалі чогось. Я пообіцяв, що все буде, щоби вона не хвилювалася. Підняв усіх радників сотників, попросив допомогти. Вони знайшли все, що треба – і сукню, і вінки. Нам давали шлюб чотири священники різних парафій. У той день, пам’ятаю, падав сильний дощ, але, коли ми мали вінчатись, небо стало ясним, усі хмари розійшлися – і засяло сонце з веселкою. Удень ми взяли шлюб, трохи відсвяткували, а вже увечері я поїхав на фронт», – згадує Богдан Лісоруб.
Рішення чоловіка стати добровольцем підтримала лише його дружина. Більше того, Ірина й сама, довго не вагаючись, стала волонтером, тож неодноразово була в зоні АТО.
«Вона сама прослужила 18 років. Неодноразово до нас приїжджала та привозила допомогу в зону АТО ще з перших днів. Тоді в нас не було ані продуктів, ані одежі. Завдяки таким, як Яра і всім небайдужим, ми вистояли», – каже Богдан.
.jpg)
Родина Геннадія та Жанни Старцевих (Запорізька область)
Укропівець Геннадій Старцев разом зі своєю дружиною Жанною вже чотири роки підтримує військових у зоні АТО. Подружжя напрочуд часто відвідує запорізьких артилеристів й навіть декілька разів зустрічало Новий рік на фронті. Доки Геннадій перебуває на службі в 55-й артилерійській бригаді, дружина Жанна часто готує вдома їжу та ласощі, аби передавати їх бійцям.
«Важливі рішення в родині приймаються тільки спільно, а важливі справи робляться тільки разом, – розповідає волонтер, атовець, депутат Запорізької міськради від УКРОПу Геннадій Старцев. – Моє рішення приєднатися до УКРОПу підтримала вся родина, а впродовж передвиборчої кампанії, між поїздками до АТО, я мав лише кілька днів для активної роботи на окрузі. Тож усі ми, із дружиною Жанною та доньками Олександрою та Жанною, працювали, не покладаючи рук».
«Запорука успіху нашої щасливої родини, – стверджує Геннадій Старцев, – це любов. Якщо ти кохаєш людину, то й поважаєш її. А якщо поважаєш, то, відповідно, й цінуєш. Для своєї коханої дружини завжди треба створювати таку атмосферу, щоби вона відчувала, наскільки є важливою. А іноді слід бути готовим на несподівані вчинки. Я можу без попередження повернутися додому посеред ночі з поїздки на фронт, тримаючи в руках великий букет квітів».
