Законодавчі ініціативи українських керманичів дедалі частіше спрямовані на збереження особистих переваг і скасування персональної відповідальності. Ухвалений у першому читанні президентський законопроект № 8068 «Про національну безпеку України» не став винятком з цього правила. Про це в колонці на порталі «Цензор.нет» написав укpопівець, експерт із питань оборонного будівництва фонду «Майдан закордонних справ» Олександр Поліщук.
«Навіть якщо секретареві РНБОУ Олександру Турчинову в черговий раз вдасться за дорученням президента «протягнути» законопроект № 8068, цей законодавчий акт навряд чи вирішить проблеми національної безпеки в цілому й трансформації безпекового та оборонного сектору зокрема», – зауважив експерт.
За його словами, прихильники президентського акту апелюють до стандартів НАТО, які нібито запроваджуються цим документом. Насправді ж глава держави намагається щонайменше «зацементувати», а по можливості й розширити свої повноваження у керівництві сектором безпеки та оборони. При тому що роль парламенту в цій сфері й зараз обмежується формальним розглядом бюджету.
«Верховна Рада не має жодного впливу на вироблення державних стратегій трансформаційних процесів. Парламент може хіба провести слухання з цих питань та надати рекомендації, які не є обов’язковими для виконання», – підкреслив укропівець.
Водночас він зазначив, що силовикам справді набагато простіше проводити зручні для себе рішення через президентську вертикаль. Міністерство оборони через законопроект намагається зберегти свої функції як органа військового управління. Це, до речі, суперечить стандартам НАТО, на які посилається президент. Більш того, главі держави вкрай важливо зберегти повний контроль над системою оборонних закупівель і ресурсними потоками через підлеглого міністра.
На думку Олександра Поліщука, така практика неодмінно призведе до повторення корупційних скандалів, що мали місце як минулого, так і цього року.
«Чи не тому нинішній очільник оборонного відомства докладає надзусиль, щоб залишитись міністром – краще військовим (до остаточного відновлення територіальної цілісності держави), та можна й цивільним, але без обов’язкового п’ятирічного строку перебування в запасі до призначення на цю посаду, як рекомендують західні експерти», – додав він.
Крім того, документ має недоліки в побудові системи управління оперативними міжвідомчими угрупованнями військ. Це матиме серйозні наслідки для воєнної безпеки держави. І наостанок – він дублює положення низки чинних законодавчих актів, зокрема так званого закону про реінтеграцію й деокупацію Донбасу.
На переконання укропівця, цих недоліків можна було б уникнути, якби автори врахували рекомендації експертів при розробці законопроекту.
«Причина такої «закритої» роботи над документом – у тому, що він зовсім не має на меті зупинити війну. Влада запізнилася з ним на чотири роки, втративши при цьому тисячі життів українців. Та найприкріше, що вона не хоче визнавати й виправляти своїх помилок», – наголосив укропівець.
