Молоді патріоти змінюють країну – спецпроект УКРОПу до Дня студента

Спеціально до Міжнародного дня студента УКРОП пропонує вашій увазі історії своїх молодих побратимів, котрі, незважаючи на досить юний вік та навчання у вишах, є активними громадянами й уже роблять свій внесок у розвиток міст та всієї України!

Владислав Любивий – студент-магістрант Харківського національного університету імені Ярослава Мудрого, спеціалізується на міжнародному праві, до УКРОПу приєднався у 2016 році.

У вільний час хлопець любить відпочивати на природі. Тому разом із друзями почав боротьбу зі стихійними сміттєзвалищами на Харківщині, залучаючи до цього процесу й місцевих чиновників, котрі відповідають за екологію краю.

«Уздовж трас та серед рекреаційних зон виростали купи сміття, а їх ніхто не квапився вивозити. Нас це обурило! Стихійні звалища не просто псують краєвиди Харківщини, а й становлять небезпеку для місцевих мешканців та відпочиваючих», – коментує ситуацію Влад.

Сьогодні студент на волонтерських засадах розповідає школярам про основи конституційного права в Україні, а також консультує жителів Харківщини із земельних питань.

Владислав сподівається, що його навички юриста в майбутньому допоможуть створити в Україні справжню правову й демократичну державу, де політикани й чиновники не зможуть маніпулювати ані законами, ані правовими засадами.

А це Андрій Магалецький із Житомира. Йому 23 роки. Андрій – студент-магістрант ЖДУ імені Івана Франка, викладач історії у міській ЗОШ № 21, волонтер і донор.

Хлопця вже двічі обирали головою студентського самоврядування. Після початку війни на Донбасі Андрій активно зайнявся волонтерством. Він допоміг зібрати кошти та придбати рації, далекомір, берці та інші необхідні речі для бійців, котрі на сході захищають цілісність України.

«Раніше якось не зовсім усвідомлював, що почалася справжня війна. Але, коли почув у новинах, що загинули двоє бійців 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Сергій Панасюк та Петро Коваленко – у голові ніби щось перемкнуло. Вирішив – треба відправляти допомогу на фронт. На початку травня 2014 року моя перша посилка поїхала на схід. А за декілька діб, у мій 20-й день народження, у Житомирі вже прощалися із загиблими воїнами – новими героями України. Гіркі відчуття і спогади про той час так просто не забути, – каже Андрій. – Пригадую, на наступний день після цього мені зателефонували з фронту. Перша посилка не була адресована комусь конкретно, у ній був тільки лист з моїм номером. Її отримав старшина Віталій, він набрав мене й подякував за допомогу. Той дзвінок перевернув моє життя. Тоді я зрозумів, що кожен, хто не захищає країну на фронті, повинен допомагати оборонцям нашого мирного неба».

Андрій уже декілька років бере активну участь у донорському русі, а нещодавно став координатором проекту «ДонорUA» в Житомирській області.

Хлопець додає, що приєднався до УКРОПу тому, що це молода патріотична сила, а її лідери – люди справи.

Студент Назар Недбайло – гордість Волинського УКРОПу. Хлопцеві лише 22 роки, а він уже очолює фракцію УКРОПу в раді Павлівської ОТГ Іваничівського району. Також хлопця обрали на другий термін головою студентської ради Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. А ще Назар має чудовий голос, грає на гітарі, саксофоні та фортепіано. Серед інших хобі – спорт і зйомки кліпів та фільмів.

Цього року хлопець став студентом вдруге й тепер здобуває фах історика. Кілька місяців тому Назар увійшов до складу співзасновників всеукраїнської «молодіжки» УКРОПу, а на Волині – очолив її осередок.

«Для мене УКРОП – не просто партія. Це команда однодумців, яка щиро бажає змінити нашу Україну, дати їй новий поштовх для розвитку, вибудувати перспективний вектор формування самодостатньої та цілісної держави. Незважаючи на те що в роботі частенько доводиться набивати ґулі, точно знаю – у нашій команді завжди отримаю пораду та підтримку. В «Українському об’єднанні патріотів» я маю можливість навчитися того, про що ніколи не розкажуть в університеті. Сьогодні у мене чимало планів, які об’єднує єдине – бажання створити нову, економічно стабільну Україну, де хотілося б жити і працювати. Зміни Україну – почни з Волині. Зміни Волинь – почни зі своєї громади. Зміни громаду – почни з себе!» – наголошує Назар.

Двадцятирічна укропівка Софія Олексійовець навчається на 4-му курсі та є президентом парламенту студентської ради Рівненського інституту Київського університету права НАНУ. Нагороджена почесною грамотою міського голови за високі досягнення у навчанні та активну громадську позицію. Дівчина займається волонтерством і мріє стати висококваліфікованим юристом, щоб надавати людям правову допомогу та підвищувати правову культуру в регіоні.

«Моїм прикладом у житті стали гідні, чесні люди, які не зрадили ідеалів Майдану, які продовжують робити все для розвитку держави. Саме таких я зустріла в Рівненському УКРОПі», – розповідає Софія.

Разом із БО «Фонд Руєвит» дівчина займається організацією допомоги бійцям АТО та їхнім родинам. Також вона брала участь у зборі коштів для важкохворих із реанімаційних відділень у програмі ВБФ «Серце до серця».

«Якось ми з дівчатами прийшли провідати бійців у військовий госпіталь, а поранені всі такі молоді! Вони ледь старші за нас, а вже встигли стільки пройти, стільки натерпітися. Це мене дуже вразило! Тоді зрозуміла, що я та мої ровесники – уже не діти. Ми відповідальні за долю України точно так само, як і наші батьки», – переконана Софія.

Дмитро Познанський майже півроку є активним членом молодіжного крила УКРОПу в Тернополі. У свої 22 роки хлопець веде активну громадську діяльність та навчається на 5-му курсі Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за напрямком «Здоров’я людини».

Крім того, Дмитро очолює профбюро свого факультету та знаходить час на ще одне улюблене заняття – футбол. Він грає за університетську футбольну команду, а нещодавно увійшов до складу ФК «УКРОП». Хоча це молода команда, проте вона вже здобуває перемоги та демонструє гарний результат.

«Мій друг Володимир Міщишин є членом партії УКРОП у Тернополі. Він і надихнув мене зацікавитись цією політсилою. Я почав приходити на зібрання, знайомитись з укропівцями. А коли зрозумів, що ми на одній хвилі, маємо спільні погляди та ідеали, тоді й приєднався до команди патріотів», – пригадує Дмитро Познанський.

Євгенія Лашко – укропівка, магістр психології, волонтерка, спортсменка та мама прекрасного сина. Зараз вона здобуває другу вищу освіту в галузі права. Крім того, Женя – автор статей і публікацій у наукових виданнях, учасниця всеукраїнських конференцій з психології та права. Дівчина вже стала фіналісткою всеукраїнських змагань з бодибілдингу та фітнесу, а також готується до нових звершень і підтримує сина в підготовці до змагань із дзюдо.

«Найбільше натхнення мені дає мій синочок Арсен. Я хочу виховати справжнього захисника-патріота, а тому сама маю показувати сину приклад», – каже Євгенія.

З особливим теплом дівчина розповідає про свою волонтерську діяльність:

«Пригадую, як ми з друзями допомагали Черкаському центру безпритульних тварин. А також намагалися підтримувати дух наших бійців, що беруть участь в АТО: збирали та відправляли допомогу, дитячі малюнки, обереги. А ще – вітали зі святами малюків у Черкаському протитуберкульозному диспансері та Смілянському інтернаті для дітей із вадами розвитку. Усім потрібна увага, тепло та любов. Добро породжує добро».

24-річна укропівка Дар’я Дзиговська живе в невеличкому селі Грушівка (Миколаївщина) і працює депутатом Первомайської районної ради. Після закінчення технікуму дівчина здобуває вищу освіту та є заступником голови студентського парламенту Київського Національного університету біоресурсів і природокористування.

Молода патріотка вже допомогла добудувати Грушівську школу, за депутатські та власні кошти забезпечила учнів необхідним спортивним інвентарем: м’ячами, наборами шахів, волейбольними сітками тощо.

Також власним коштом Дар’я умеблювала приміщення сільської амбулаторії, а ще – закупила вакцини для дітей. До того ж укропівка входить до складу комісії з питань охорони здоров’я у Первомайській райраді.

«За період депутатської діяльності я всіма силами стараюсь допомагати моїм виборцям і не розчаровувати їх. Разом із колегами на сесіях райради ми намагаємось вирішувати проблеми громади, аби люди розуміли, що ми завжди поруч. На майбутнє маю плани зробити нашу школу найкращою в районі. Хочеться, щоб наше село процвітало й стало гордістю кожного нашого земляка», – запевняє Дар’я Дзиговська.

За словами Дар’ї, УКРОП вона обрала, бо вважає цю політичну силу найперспективнішою в українській політиці та вірить, що саме за молодими представниками партії – майбутнє нашої країни.

Двадцятиоднорічна укропівка Інна Вовчок довела, що шлях для молоді в політику – відкритий. Дівчина здобуває економічну освіту в Тернопільському національному економічному університеті, а два роки тому стала наймолодшою депутаткою обласної ради шостого скликання.

«Було досить важко, – зізнається Інна. – Доводилося поєднувати навчання із зустрічами, зборами комісій та пленарними засіданнями. Проте мені дуже пощастило з навчальним закладом, адже викладачі мене підтримали».

Найперше, що зробила Інна Вовчок як депутат – відновила транспортне сполучення між Тернополем і селами Млинівці, Хотовиця та Ридомиль, що на Кременеччині. Упродовж майже двох місяців через недобросовісного перевізника селяни були ізольовані від обласного центру.

«Новим перевізником люди задоволені. Тим більше що замість старого автобуса, який часто ламався, вони мають змогу користуватися новим. Для мене вирішення цієї проблеми було вкрай важливим, адже Ридомиль – моя батьківщина, а мешканці цих сіл – виборці, які мені довірилися», – розповідає дівчина.

Інна впевнена, що студенти повинні більше цікавитися процесами, які сьогодні відбуваються в нашій державі. Адже зовсім скоро вони вийдуть зі своїх вишів, працюватимуть, створюватимуть родини. Але якою буде Україна на той час – вирішується вже сьогодні.

Володимир Настасяк – 22-річний укропівець, навчається в магістратурі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

Молодий патріот уже встиг спробувати себе в ролі працівника Івано-Франківського центру надання адміністративних послуг у рамках проекту «Молодь і влада».

«Це незабутні враження, нові знайомства, можливість побачити зсередини, як працюють органи державної влади. Це безцінний досвід для молоді, яка бажає власними руками будувати нову Україну, – ділиться враженнями Володя. – Я невипадково обрав спеціальність «Публічне управлінні та адміністрування», адже хочу поєднати своє життя з державною службою: стати депутатом Івано-Франківської міської ради, а потім і народним депутатом України. Але для того, щоб гідно служити народу в майбутньому, я маю невтомно навчатися й наполегливо працювати вже сьогодні».

Хлопець дуже любить своє місто й хоче зробити його європейським, сучасним і чистим. Тому й приєднався до УКРОПу, адже гуртом втілювати задуми – легше.

«Просто хотіти – замало! – переконаний Володимир. – Потрібні можливості, плани, команда розумних патріотичних людей – однодумців. Найперше, що хотілось би зробити для міста, – це дати нове життя старим занедбаним будівлям. Деякі з них узагалі непогано було б розмалювати, відновити парк атракціонів, щоб франківцям радісніше та яскравіше жилося».

Вчитися ніколи не пізно! Так вважає 30-річна депутатка і студентка Людмила Шевченко з міста Кролевця, що на Сумщині.

«У мене червоний диплом про професійно-технічну освіту, безліч сертифікатів про пройдені курси, семінари, тренінги. Так сталося, що роки моєї юності припали на часи тотального безробіття та безгрошів’я. Мій батько помер, коли я навчалася у 9-му класі. Отримати вищу освіту після закінчення школи змоги не було. Тому ЗНО складала майже у 30 років. І тепер я – студентка другого курсу, вивчаю право», – розповідає Людмила.

Укропівка підкреслює, що фах юриста обрала невипадково:

«У 2015 році моє життя докорінно змінилося. Перед місцевими виборами в місті Кролевці ми зареєстрували осередок УКРОПу. Тоді ж я отримала свій перший депутатський мандат. Розпочалася щоденна кропітка робота з людьми. Щоб допомагати кролевчанам, постійно оббивала пороги, читала закони. Тепер завдяки своєму студентству та підтримці однопартійців, злагодженій роботі професіоналів Сумського УКРОПу я щодня навчаюся чогось нового».