Українська влада не вважає реформування освіти пріоритетним питанням, про що свідчить хоча б те, що відповідний законопроект стоїть у кінці порядку денного пленарного засідання Верховної Ради у четвер, 13 липня.
Про це 13 липня в ефірі програми «Ранкова свобода» на «Радіо Свобода» заявила народний депутат з УКРОПу Ірина Констанкевич.
«Законопроект готували довго, однак у порядку денному парламенту його поставили практично в кінці. Таке місце свідчить про те, що уряд не надає належного значення освітній реформі», – заявила Ірина Констанкевич.
Нардеп зазначила, що законопроект про освіту – це значною мірою результат колективної праці великої кількості людей з експертного освітнього середовища. Документ готувався тривалий час, протягом якого до початкового тексту було внесено тисячі правок. За словами представниці УКРОПу, пленарні засідання Верховної Ради мали б розпочинатися саме з таких важливих законопроектів, адже відкладення їхнього розгляду на кінець дня унеможливлює ефективне обговорення й ухвалення зваженого компетентного рішення.
Та чи не найбільшою небезпекою для запровадження освітньої реформи Ірина Констанкевич назвала нещодавні заяви прем'єр-міністра Володимира Гройсмана про відсутність коштів на її фінансове забезпечення.
За словами нардепа, під час розгляду питання щодо перерозподілу коштів на 2017 рік парламентський комітет з питань бюджету вирішив виділити фінансування лише на покриття боргів за комунальні послуги освітніх закладів.
«Це свідчить про те, що освіта знову лишається маргінальною у питанні фінансування. Тому я маю велику тривогу стосовно того, чи не будуть чудові ідеї та наміри реформувати цю галузь знівельовані відсутністю фінансування», – підкреслила представниця УКРОПу.
За її словами, для проведення успішної реформи необхідні кошти на підготовку нових програм і підручників, перекваліфікацію вчителів та оновлення матеріально-технічної бази. У свою чергу для забезпечення діяльності освітніх округів і опорних шкіл також необхідні кошти на ремонт доріг і закупівлю шкільних автобусів, не кажучи вже про комп'ютерну техніку та проведення Інтернету в сільській місцевості.
Нагадаємо, Громадсько-експертна рада партії УКРОП з питань освіти подала понад півсотні поправок до освітнього законопроекту. Близько 70% із них були враховані. Однак галузевий комітет не взяв до уваги пропозиції експертів партії щодо запровадження української як єдиної мови навчального процесу, забезпечення гарячим харчуванням учнів 1-4-х класів, державного фінансування позашкільних закладів тощо. Народні депутати з УКРОПу мають намір відстоювати ці поправки в сесійній залі.
