«Для того, щоб претендувати на щось вище, треба показати результат своєї роботи на місцевому рівні. Показати, що люди можуть жити краще, а держава може брати на себе зобов’язання, не вставляти палки в колеса, а допомагати. Якщо нам ніхто не буде заважати, та й навіть якщо будуть, ми все-одно цього доб’ємося», - каже Ігор Палиця про свою нинішню роботу у представницькій владі.
Головою Волинської облради він обраний три місяці тому. Окрім того, має досвід роботи і народним депутатом, і головою Одеської облдержадміністрації. На місцевих виборах був першим номером у списках кандидатів у депутати до Волинської обласної та Луцької міської рад від політичної партії «Українське Об’єднання Патріотів – УКРОП», де є членом політради. До слова, в облраді УКРОП отримав 17 депутатських мандатів, а це перший результат серед інших політсил, які тут представлені. В ефірі Волинського телебачення у програмі «Актуально» Ігор Палиця повідомив про головні ініціативи в області, розповідаючи про більш як 100 днів роботи облради.
«Якщо людина достойна – вона буде працювати»
У підпорядкуванні Волинської обласної ради – більше ста комунальних підприємств. Частина з них вже давно потребує переформатування.
«Комунальні підприємства, установи та організації повинні очолювати ефективні менеджери, професіонали своєї справи, яких визначатимемо через конкурс, а не по блату, чи в спадок, чи лобіюванню політичних угрупувань. Перший крок ми вже зробили, змінивши положення про порядок призначення та звільнення керівників комунальних підприємств», – говорить Ігор Палиця.
Нагадаємо, що з ініціативи УКРОПу в області планують запровадити прозоре призначення керівників комунальних установ, в першу чергу, це стосується головних лікарів. Наразі триває розробка відповідного положення та напрацювання механізмів процедури. Раніше кандидатури на ці посади керівників медзакладів погоджувало управління охорони здоров’я облдержадміністрації. Наразі фактично звільнений тільки генеральний директор Волинського обласного територіального медичного дитячого об’єднання Григорій Ващилін, проти якого виступили усі лікарі. Ігор Петрович каже, що таке рішення – найкращий варіант для цього керівника. Оскільки, за результатами перевірок, його могла чекати й зовсім інша участь.
«На мою думку, колективи повинні самі рекомендувати тих людей, які можуть зайняти посаду головного лікаря, а керувати колективами повинні генеральні директори», – зауважив Ігор Палиця.
Головне завдання цих керівників, на думку голови облради, – це створення умов для надання якісних послуг пацієнтам, викорінення хабарництва з боку медичного персоналу.
Зважаючи на усталену модель «прохання» за керівні посади, голова облради не приховує, що і до нього вже підходили люди, які намагалися пролобіювати свої інтереси. Щоправда, хабарів не пропонували.
«Я відразу сказав: мене не потрібно ні про кого просити. Якщо людина достойна, вона буде працювати. А якщо не справляється з роботою – працювати не буде. Але це буде колегіальне рішення депутатів обласної ради», – наголосив Ігор Петрович.
Наразі у більшості керівників комунальних закладів закінчилися контракти. Ніхто поки не перепризначений, окрім керівників спортивних шкіл, де самі колективи запропонували кандидатури з середовища своїх колег.
До слова, з метою перевірки роботи комунальних підприємств, які перебувають на балансі облради, створили Тимчасову контрольну комісію обласної ради з питань проведення перевірки діяльності підприємств, установ та організацій, що у спільній власності територіальних громад сіл, селищ,міст Волинської області.
«В нас є крихти, якими ми затикаємо дірки»
Пріоритет у бюджеті області цього року – охорона здоров’я та здоровий спосіб життя волинян. Доходи обласного бюджету прогнозуються на рівні 4 мільярдів гривень, але їх левова частка спрямовується на так звані захищені статті видатків, а не на розвиток. Власних доходів обласний бюджет матиме лише трохи більш як 460 мільйонів гривень. Але це – не проблема Волині і її бюджету. Це – проблема бюджетних відносин в Україні.
«Нам дають одне яблуко не те що на всю сім’ю, а на весь будинок. І весь будинок повинен думати, як його поділити, – говорить Ігор Палиця про обласний бюджет. – В нас є крихти, якими ми затикаємо дірки».
Сьогодні, головне джерело наповнення місцевих бюджетів – це податки із заробітної плати. Соціальних запитів, на які необхідне фінансування, чимало. Окрім того, цього року держава відмовилася фінансувати професійно-технічні училища, пільговий проїзд деяких категорій людей з інвалідністю, закупівлю ліків для хворих на гемофілію. І це далеко не весь перелік того, що держава «переклала» на місцеві бюджети.
Бурштин – для волинян
Згідно із даними облдержадміністрації, на Волині покладів бурштину - на 4 мільярди доларів. На думки голови облради, головним і єдиним розпорядником надр повинна бути виключно волинська громада. Саме тому Ігор Палиця ініціював створення в області комунального підприємства «Волиньприродресурс», яке матиме право на видобування надр у Волинській області, могтиме контролювати інвесторів і отримувати прибуток. Держава ж врегульовувати ситуацію в цій сфері не поспішає. Приміром, вже другий рік у Верховній Раді лежить Закон про видобування бурштину у другому читанні, однак, не приймається.
«Нікому, ні одній приватній компанії дозволи на розробку бурштину даватися не будуть. Волиняни через своїх представників – обласну раду – повинні контролювати кожен рух, який відбувається з корисними копалинами у області. Нещодавно ми відмовили 5 невідомим приватним компаніям, які хотіли видобувати бурштин. «Волиньприродресурс» – єдина монопольна компанія, яка належить всім волинянам. Вона матиме можливість відведення природних багатств на свій баланс, отримувати дозволи на видобуток. А інвестор, своєю чергою, буде підписувати екологічну програму і гарантію рекультивації, лише після чого зможе розпочати видобуток і не зможе не виконати своїх зобов’язань», – пояснює Ігор Петрович.
Як переконує голова облради, з тих коштів, які будуть надходити на комунальне підприємство, 25% має йти на користь села, 25% в районний бюджет і 50% - в обласний. З його слів, таким чином вдасться самостійно вирішити чимало нагальних питань, не чекаючи на будь-чию добру волю. Так можна буде розраховувати на будівництво та модернізацію шкіл, дитсадків, доріг, електрифікацію та газифікацію.
«Не треба людей заганяти в шахти»
Аби вирішити проблему гірників, вважає Ігор Палиця, не треба зациклюватися на тому, що Нововолинськ - місто шахтарів. Тут потрібен новий підхід: не вкладати гроші у збиткові копальні, а вкласти кошти в інфраструктуру та дати земельні ділянки тим, хто хоче будувати підприємства, забезпечуючи людей роботою.
«Не треба людей заганяти в шахти і змушувати їх видобувати вугілля, яке нікому не потрібне. З бюджету виділяють сотні мільйонів, навіть мільярдів гривень дотацій на розбудову шахт, але волинське вугілля – нерентабельне, потім його ніхто не хоче купувати. Тому, на ті гроші, які крали десятиліттями і продовжують красти на шахтах, краще створити для людей нові робочі місця й дати зарплату не 4, а 10 тисяч гривень», – наголошує голова обласної ради Ігор Палиця.
«Бійці АТО, захищаючи нас, думали, що держава їм допоможе»
Згідно із законодавством, учасники АТО можуть отримати 10 сотих землі у місті, 15 в селищі чи 25 в селі. На сьогодні, чимало бійців перебувають у черзі на отримання земельних ділянок. Але, землі, а особливо в межах міст та поблизу них, практично немає. Окрім того, навіть отримавши землю, часто у сімей атовців немає коштів на зміну її цільового призначення або її раціональне використання. Тому далеко непоодинокі випадки продажу наділів.
Ігор Палиця запропонував у містах відшукати ділянки під зведення багатоповерхівок, у яких частину квартир забудовник міг би виділяти під квартири для бійців АТО.
Він зазначає, що, згідно із попередніми прогнозами, за рік в такий спосіб, можна освоїти 5 гектарів землі, а це – можливість виділити 200 помешкань для бійців АТО. Аби отримати квартири у новобудовах, бійці не повинні претендувати ще й на земельні ділянки.
Для тих, хто від наділів не має наміру відмовлятися, як варіант, можна об’єднатися у сільськогосподарські кооперативи. Це дасть можливість створити нові робочі місця, а, відтак, і пришвидшить процес реабілітації бійців, які повертаються із зони АТО. Аби зберегти цілісність кооперативу, Ігор Палиця пропонує підписати відповідну угоду, в якій передбачити продаж землі лише в межах кооперативу. За словами Ігоря Палиці, в області – близько 13 тисяч гектарів не розпайованої державної землі, яку можна використати під аграрний бізнес.
«Бійці АТО захищаючи нас, думали, що держава їм допоможе. Держава їм «допомогла», переклавши все на області», – каже Ігор Палиця.
Нагадаємо, що саме з ініціативи голови облради Ігоря Палиці, на Волині в єдину Спілку об’єдналися громадські організації, які працюють з бійцями АТО та їхніми сім’ями.
«Наше з вами завдання, чим довше затримати туриста на території області»
На думку голови облради, Волинь – це область, яка має значний ресурсний потенціал в плані залучення інвестицій та розвитку туризму. Найголовніше – створити комфортні умови інвестору, попередити вимагання хабарів за відкриття бізнесу та «відкатів» від його прибутку.
«Потенціал у нас дійсно величезний. Але було зроблено багато речей, які сьогодні заважають навести порядок. Багато землі свого часу роздали. А ринок впав, і ділянки стоять порожні, незабудовані. Доріг немає, каналізація досі незроблена, –говорить Ігор Палиця. – Ми повинні зробити Волинь туристично-привабливим регіоном. Наше з вами завдання, якомога довше затримати туриста на території області».
Сьогодні в області чимало історико-культурних пам’яток у занедбаному стані. Навіть Луцький замок на фоні фортеці у Кам’янець-Подільському виглядає бідно.
«Ми повинні не лише відроджувати, а й народжувати історичні пам’ятки – тоді до нас поїдуть туристи», – переконаний Ігор Палиця.
Приміром, нещодавно у Мавневицькому районі, археологи знайшли човен-довбанку XIV століття. На думку Ігоря Петровича, його слід перевезти у Луцьку, розмістити під скляний саркофаг, запропонувати цікаву легенду. Саме такі «фішки», у першу чергу, цікавлять туристів. Зі слів Ігоря Палиці, пам'ятки на Волині потрібно не тільки відроджувати, а й «народжувати».
Соломія Добролюбова.
