1. Незаконні затримання Геннадія Корбана у м. Дніпропетровську та м. Чернігові 31 жовтня 2015 року та 3 листопада 2015 року слідчими Генеральної прокуратури України.
2. Під час цих незаконних затримань було порушене основоположне право кожного затриманого – право на захист при затриманні, зокрема, це право було грубо порушене при затриманні з метою приводу до суду.
3. Ненадання належної медичної допомоги 31 жовтня 2015 року та протягом чотирьох діб з 25 по 28 грудня 2015 року в приміщенні Генеральної прокуратури України та у Дніпровському районному суді міста Києва, незважаючи на рекомендації лікарів про термінову госпіталізацію Геннадія Корбана.
4. Незаконні рішення про проведення примусової судово-медичної експертизи та незаконні обшуки, санкціоновані суддею Дніпровського районного суду міста Києва Миколою Чаусом.
5. 25 грудня 2015 року до слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Миколи Чауса надійшло клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу підозрюваному Геннадію Корбану з домашнього арешту на утримання під вартою.
6. 25 грудня 2015 року, в ході судового засідання з розгляду клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу, сторона захисту надала слідчому судді Миколі Чаусу офіційні документи про перебування Геннадія Корбана на стаціонарному лікуванні в Національному інституті серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова після проведеної операції на серці. Однак, ігноруючи довідки лікарів Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова про те, що переміщення Геннадія Корбана можливе лише за життєвими показниками, слідчий суддя Микола Чаус, порушуючи права Геннадія Корбана на охорону здоров'я та медичну допомогу, виносить ухвалу про надання дозволу на його затримання з метою приводу до Дніпровського районного суду міста Києва 26 грудня 2015 року, о 14.00.
7. 26 грудня 2015 року був здійснений примусовий привід Геннадія Корбана з підключеними крапельницями на судове засідання в супроводі бригади швидкої медичної допомоги, оскільки його стан на той момент потребував безперервного прийняття ліків. У ході судового засідання в Геннадія Корбана декілька разів погіршувався стан здоров’я, і лікарі швидкої медичної допомоги вимагали його термінової госпіталізації до стаціонару.
8. Однак прокурори та суддя Микола Чаус відмовили в наданні Геннадію Корбану дозволу на виїзд до стаціонарного відділення лікарні. Під час судового засідання 27 грудня 2015 року лікарі швидкої медичної допомоги, які перебували в залі судового засідання, повідомили про погіршення стану здоров’я підсудного та про необхідність його госпіталізації до стаціонару. Не зважаючи на це, прокурор забороняв навіть вийти із зали суду, а суддя не видав відповідне письмове рішення. Відмовляючи у госпіталізації Геннадія Корбана на вимогу лікарів швидкої медичної допомоги, слідчий суддя Микола Чаус порушив графік проведення післяопераційних медичних процедур та прийняття ліків підсудним.
9. Сторона захисту заявила в судовому засіданні клопотання про перенесення судового засідання до закінчення проведення судово-медичної експертизи, призначеної 23 грудня 2015 року слідчим слідчої групи М. М. Макеєвим, у зв’язку з тим, що тільки судово-медичні експерти могли дати відповідь на питання про те, чи може Геннадій Корбан за станом свого здоров’я брати участь у слідчих діях та судових засіданнях. Однак слідчий суддя Микола Чаус, порушуючи право підсудного Корбана на справедливий суд, замість ухвалення рішення стосовно клопотання сторони захисту про перенесення судового засідання до закінчення проведення судово-медичної експертизи, виніс ухвалу, в якій зазначив неправдиві відомості про те, що сторона захисту клопотала про проведення судово-медичного обстеження Геннадія Корбана і що він задовольняє це клопотання і зобов’язує слідчого прокуратури міста Києва провести судово-медичне обстеження підсудного. Таким чином, суддя Микола Чаус в судових засіданнях заслуховував клопотання сторони захисту, але рішення ухвалював та оголошував за іншими клопотаннями, яких адвокати Геннадія Корбана взагалі не заявляли. Внаслідок таких дій підсудний був позбавлений змоги пройти відповідні процедури в умовах стаціонару та навіть можливості приймати їжу.
10. Порушуючи ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прокурори, зокрема прокурор Олександр Голінченко, та суддя Микола Чаус, застосовували катування відносно Геннадія Корбана та його захисників. Ставлення з боку прокурорів та судді до сторони захисту було підкреслено принизливим, таким, що принижує гідність людини.
11. Головуючий у процесі щодо Геннадія Корбана слідчий суддя Микола Чаус повинен був забезпечити належну процесуальну поведінку всіх осіб, присутніх у залі судових засідань, та дотримання ними порядку. Цілковита неспроможність судді керувати процесом, неналежне ведення судового засідання в Дніпровському районному суді м. Києва підтвердили цілковиту безпорадність Миколи Чауса та вказали на абсолютну відсутність судового контролю над працівниками спецслужб, які перебували в залі суду. Вони провокували масові заворушення в залі засідань та самі ставали їхніми організаторами. Суддя Микола Чаус виявився цілковито безпорадним щодо дій осіб, які увірвалися до зали судових засідань та почали чинити масові заворушення. Свідком цих подій була Уповноважена Верховної Ради України з прав людини В. Лутковська. Однак суддя Микола Чаус не зміг як головуючий у процесі забезпечити належну та безпечну судову процедуру та порядок у ході засідань, які переривалися внаслідок численних провокацій як з боку спецслужб, так і з боку невстановлених осіб.
12. Головуючий суддя Микола Чаус, грубо порушуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та КПК України, продемонстрував відсутність судової процедури під час розгляду клопотання сторони обвинувачення про зміну запобіжного заходу. Так, суддя Микола Чаус неодноразово дозволяв собі перебивати захисника Геннадія Корбана під час оголошення відповідних клопотань та заяв про відвід, а також під час висловлення захистом доводів та аргументів для їхнього обґрунтування. В той же час суддя поза чергою неодноразово надавав слово прокурорам, демонструючи при цьому упередженість та прихильність до сторони обвинувачення, виявляючи тим самим цинічну несправедливість та небажання це приховувати, відчуваючи свою цілковиту безкарність.
13. Незаконний арешт та цілковите ігнорування з боку обвинувачення та судді Миколи Чауса думки фахівців, а також лікарів швидкої медичної допомоги про необхідність госпіталізації Геннадія Корбана є порушенням пп b п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
14. Суддя Микола Чаус допустив порушення пп b п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, Геннадій Корбан та його захисники не мали достатньо часу та можливостей для підготовки належного захисту, оскільки суддя Микола Чаус постійно та необґрунтовано обмежував це право захисту для всіх адвокатів підсудного.
15. Геннадій Корбан та його адвокати не мали можливості допитати ні свідків обвинувачення, ні свідків захисту, оскільки суддя Микола Чаус, порушуючи пп d п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не перейшов до відповідних стадій судового процесу та, фактично не вислухавши позицію сторони обвинувачення та захисту, вийшов до нарадчої кімнати, ігноруючи протести адвокатів Геннадія Корбана.
16. Суддя Микола Чаус, не зважаючи на те, що Геннадій Корбан не перебував під вартою і не був затриманою особою, відносно якої слідчий суддя повинен невідкладно вирішити питання про обрання запобіжного заходу в найкоротші терміни, умисно створив ситуацію тридцятигодинного судового марафону, причому під час неробочих днів – у суботу та неділю, без перерви розглядаючи клопотання слідчого. Такий поспіх та терміновість щодо цього випадку не передбачена чинним КПК України: це питання розглядається у загальному порядку, в робочі дні та години суду, а не цілодобово, протягом суботи та неділі.
17. Внаслідок штучно створеного суддею судового марафону адвокати (через втому, перебування у стресовому стані тривалий час, виникнення обґрунтованих побоювань за власне життя) не мали можливості здійснювати ефективний захист Геннадія Корбана, що є порушенням ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
18. 27 грудня 2015 року в ході судового засідання сторона обвинувачення надала слідчому судді Миколі Чаусу лист лікарів Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова про те, що вони провели огляд Геннадія Корбана і його медичної документації та констатували, що він перебуває в стабільному стані та може пересуватися в медичному кріслі. Додатком до цього листа була зазначена кардіограма підсудного та флеш-накопичувач. У ході дослідження цих документів на судовому засіданні слідчий суддя Микола Чаус встановив, що замість кардіограми Геннадія Корбана в додатках до зазначеного листа міститься кардіограма іншої особи, яку й досліджували лікарі при визначені стану здоров’я підсудного. Однак слідчий суддя Чаус, порушуючи право Геннадія Корбана на справедливий суд та повагу до людської гідності, виносить ухвалу про надання дозволу на його затримання з метою приводу до Дніпровського районного суду міста Києва 27 грудня 2015 року, о 15.00.
19. 27 грудня 2015 року знову був здійснений примусовий привід Геннадія Корбана на судове засідання. При цьому підсудний знову був доставлений на процес у супроводі бригади швидкої медичної допомоги. В ході судового засідання, яке тривало безперервно до 14.00 28 грудня 2015 року, в Геннадія Корбана декілька разів погіршувався стан здоров’я, що неодноразово зафіксували лікарі швидкої медичної допомоги, які вимагали від суду термінової госпіталізації підсудного.
20. Не зважаючи на це, слідчий суддя Микола Чаус продовжив порушувати графік проведення післяопераційних медичних процедур та прийняття ліків, цілковито ігноруючи право Геннадія Корбана та його захисників на відпочинок та харчування, не звертаючи жодної уваги та не реагуючи на неодноразові клопотання захисту про перенесення судового засідання.
21. Цими діями слідчий суддя Микола Чаус порушив право Геннадія Корбана на справедливий суд, повагу до людської гідності, охорону здоров'я та медичну допомогу, відпочинок та харчування.
