1. Новини
  2. / Головне
Російський ядерний Чорнобиль

Російський ядерний Чорнобиль

8 липня 2019, 16:13 Головне Роздрукувати

Фонд «Майдан закордонних справ» продовжує спільний з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» проект «Світ за тиждень».

Звертаючи увагу на щоденні оперативні новини з різних країн і континентів, ми не маємо забувати про головне – необхідність розуміння того, як окремі події формують тенденції, що матимуть вплив на ситуацію в світі.

Так, цими днями практично непоміченою в українських медіа пройшла інформація про те, що вже до кінця літа в Арктику буде направлено нову російську плаваючу атомну станцію «Академік Ломоносов». А між тим, ця подія серед іншого безсумнівно матиме важливе значення в геополітичному протистоянні між США та Росією. Мабуть, навряд треба пояснювати, що все, що стосується сьогодні Москви, наразі впливає й на Київ...

Отже, атомна станція «Академік Ломоносов», яку активісти відомої міжнародної екологічної організації Greenpeace вже назвали «плаваючим Чорнобилем», за задумом має забезпечувати електроенергією більш ніж 200 000 мешканців російської Півночі. Питання в тому, що в районі майбутнього розташування «Академіка Ломоносова», на Чукотському півострові, за деякими даними проживає лише 50 000 людей. Оприлюднена деякими джерелами вартість плавучої станції в понад 330 мільйонів доларів США (відомий британський «Економіст» називає 500) також виглядає дещо заниженою. Очевидно, в даній ситуації йдеться про один із засобів посилення контролю Москви над Арктикою узагалі та Північним морським шляхом зокрема.     

Як відомо, Російська Федерація, схоже, всерйоз сподівається, що відкриття Північного морського шляху, зокрема завдяки глобальному потеплінню, дозволить їй розпочати регулярну навігацію цим маршрутом і активно використовувати його насамперед для вивезення сировини, контролювати увесь цей шлях і, що особливо подобається росіянам, збирати плату за послуги, пов’язані з проходом ним суден інших країн. Це також дозволить Кремлю підкріпити свої претензії на величезний Арктичний регіон.

Сьогодні Кремль й не приховує своїх амбітних планів щодо посилення військової присутності в Арктиці. З оприлюднених намірів і вже анонсованих заходів у цьому контексті можна виокремити дані про створення орбітальної системи військового зв’язку «Благовєст»; початок патрулювання Північного морського шляху спеціальною ескадрильєю бомбардувальників Су-34, оснащених сучасними протикорабельними ракетами Х-35У; розробку перспективних проектів для військово-морського флоту, що мають поєднувати характеристики криголаму й патрульного корабля (так звані кораблі «арктичної зони проекту 23550»); суттєве збільшення кількості навчань за участю атомних субмарин різного призначення.

Останнім більш ніж наочним свідченням підвищення активності Росії в даному регіоні стала загибель 1 липня 14 російських моряків, а по суті еліти російських підводників, на надсекретній атомній глибоководній станції/субмарині (АС-31). За наявною інформацією, даний підводний човен, що у російських медіа називають «Лошариком», був залучений до здійснення картографічних та інших досліджень дна Баренцового моря й Північного Льодовитого океану, зокрема в інтересах військового відомства. Також є інформація, що даний апарат належав супертаємному Головному управлінню глибоководних досліджень міністерства оборони РФ і, вірогідно, брав участь у спостереженні за підводною інфраструктурою зв’язку та постановці на морському дні гідроакустичних систем різного призначення, зокрема елементів найновішої російської системи глобального морського спостереження, відомої під назвою «Гармонія».

Звичайно ж, така амбітна політика Росії в Арктиці не залишилася непоміченою у Сполучених Штатах. Своєрідним палким привітом Москві від Сенату США стало нещодавнє затвердження верхньою палатою американського Конгресу бюджету військових витрат на 2020 рік у розмірі аж 750 мільярдів доларів (аналогічні витрати РФ становлять 50-60 мільярдів). При цьому голова сенатського комітету з питань Збройних сил Джим Інхоф (Jim Inhofe) зазначив, що даний законопроект є продовженням політики президента Трампа щодо «відбудови» американських Збройних сил в умовах стратегічного суперництва з Китаєм і Росією, загроз із боку Ірану та КНДР, необхідності протидії тероризму та розвитку нових видів озброєння. Зокрема передбачається суттєва модернізація ядерної тріади США (ракети, підводні човни, літаки), а також загальне суттєве збільшення можливостей американського флоту, авіації, сухопутних сил.

Нещодавно Сполучені Штати згадали й про Арктику, де вони вперше збиралися пройти повз північне узбережжя СРСР ще у далекому 1964 році. Так, під час травневого виступу на засіданні Арктичної Ради (Канада, Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Росія, Швеція, США), Державний секретар США Майкл Помпео приділив багато уваги зусиллям Росії з мілітаризації регіону. Не визнає Вашингтон й російських претензій на Північний морський шлях, де Москва вже готується встановлювати винятково свої правила для інших країн: вимагатиме за 45 діб до проходження судна надання відповідного повідомлення та обов’язкового взяття на борт російських лоцманів. «Лише через те, що Арктика – пустинне місце, вона не має стати місцем, де панує безправ'я», – наголосив Державний секретар.

Що ж, здається, наразі Сполучені Штати Америки залишаються єдиною потугою у світі, яка виявляє бажання й волю зупинити небезпечно дрейфуючий водами світової політики російський «ядерний Чорнобиль»…

Олег Бєлоколос з фонду «Майдан закордонних справ»

Прокоментуй цю новину у соціальних мережах Facebook