1. Новини
  2. / Головне
Стратегічний порядок денний ЄС до 2024 року

Стратегічний порядок денний ЄС до 2024 року

10 травня 2019, 15:05 Головне Роздрукувати

Фонд «Майдан закордонних справ» продовжує спільний з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» проект «Світ за тиждень».

 

У червні цього року у Європейському Союзі розпочнеться новий інституційний цикл із затвердження кандидатур його нових очільників, а також із затвердження нового стратегічного порядку денного, який визначатиме основні пріоритети його діяльності на наступні п’ять років.

У День Європи, 9 травня, лідери 27 країн ЄС зібралися на неформальний саміт у місті Сібіу, що розташоване у румунській Трансильванії, для обговорення проекту нового порядку денного. Вперше за останні роки у цьому заході не брала участі Велика Британія у зв’язку із прийнятим рішенням про вихід із Євросоюзу.

Саміт проходив у форматі «лідерського порядку денного», у першій частині якого відбулося загальне засідання глав держав та прем’єр-міністрів країн ЄС під головуванням президента Європейської Ради Дональда Туска за участі президента Європейської комісії Жан-Клода Юнкера, президента Європейського парламенту Антоніо Таяні, а також Президента Румунії Клауса Йоганніса, на якому було прийнято Сібіуську декларація.

Лідери Європейського Союзу підтвердили своє переконання у тому, що лише об’єднавшись можливо спільно протистояти нестабільності у сучасному складному світі. Визнаючи свою високу відповідальність за майбутнє громадян, що проживають у ЄС, керівники держав домовилися зосередитись на десятьох загальних пріоритетах:

  • захист колективних інтересів Союзу, який не визнає жодних розподільчих ліній у об’єднаній Європі;
  • дотримання єдності та солідарності, як основи формування спільної політики;
  • прийняття спільних рішень з урахуванням взаємоповаги та досягнення порозуміння;
  • захист способу життя, демократії та верховенства закону на базі невід'ємності прав і основних свобод всіх європейців, підтримання спільних цінностей та принципів, закріплених у договорах;
  • своєчасне реагування на виклики і загрози як для Союзу в цілому, так і відповідно до занепокоєнь і надій кожного із його громадян;
  • дотримання принципу справедливості, чи то на ринку праці, чи в добробуті, чи в економіці або в цифровій трансформації, зменшення відмінності між членами Союзу та допомога найбільш вразливим. Люди – завжди понад політику;
  • дотримання відповідності між ресурсами та амбіціями, забезпечення Союзу засобами, необхідними для досягнення своїх цілей і реалізації своєї політики;
  • збереження майбутнього для наступних поколінь європейців, інвестиції в молодь і розбудова Союзу, здатного впоратися з найгострішими викликами 21-го століття;
  • захист громадян і збереження їхньої безпеки через інвестиції у «жорстку» і «м’яку» силу, забезпечення співпраці з міжнародними партнерами;
  • забезпечення світового лідерства Європи через продовження співпраці з партнерами у всьому світі з метою підтримання і розвитку міжнародного порядку на основі правил, максимального використання нових торгівельних можливостей та спільного вирішення таких глобальних питань, як збереження навколишнього середовища і боротьба зі зміною клімату.

Виходячи із задекларованих пріоритетів, стратегічний порядок денний Європейського Союзу до 2024 року включатиме такі напрями діяльності.

  1. Захист громадян і свобод.

Європа повинна бути місцем, де люди відчувають себе вільними і в безпеці.

У цьому зв’язку передбачається:

  • гарантувати безпеку через ефективний захист зовнішніх кордонів; боротьбу з тероризмом та організованою злочинністю; реагування на гібридні загрози та забезпечення кібербезпеки; підвищення стійкості до природних і техногенних катастроф та усунення їхніх наслідків;
  • захищати демократію шляхом підтримання верховенства права і боротьби з дезінформацією;
  • вирішити проблему міграції, всебічно борючись з нелегальною міграцією, реформуванням політики ЄС щодо надання притулку та забезпечуючи належне функціонування Шенгенської зони;
  • захищати цінності та свободи шляхом захисту особистих свобод та залучення громадян, громадянського суспільства та соціальних партнерів, а також регіональних і місцевих суб'єктів.
  1. Розвиток економічної бази: європейська модель майбутнього.

Сильна економічна база має ключове значення для процвітання та конкурентоспроможності Європи та її ролі на світовій арені. Це має бути досягнуто завдяки інтегрованому підходу, спрямованому на вирішення поточних та нових глобальних, технологічних проблем, проблем безпеки та сталості, а також підключення всіх відповідних політик та вимірів.

Досягнення цих цілей здійснюватиметься шляхом:

  • мобілізації всіх відповідних політик, зокрема через поглиблення і зміцнення єдиного ринку, розробки стратегії промисловості, забезпечення справедливого та ефективного оподаткування, поглиблення економічного і монетарного союзу;
  • інвестицій у майбутнє, насамперед у навички та освіту людей, сприяння інноваціям та дослідженням, заохочення та підтримку державних та приватних інвестицій, включно з інфраструктурою, сприянням сталому сільському господарству;
  • сприяння рівноправній грі шляхом забезпечення чесної конкуренції, боротьби з недобросовісною практикою та ризиками для безпеки, забезпечення стратегічних мереж поставок;
  • перехід на цифрові технології через розвиток штучного інтелекту, сприяння доступу, обміну та використанню даних, а також забезпечення підключення.
  1. Створення зеленішого, більш справедливого та інклюзивного майбутнього.

Європа повинна залишитися зразком інклюзивності та сталості, що охоплює зміни, які відбуваються внаслідок переходу на «зелені» технології, технологічної еволюції та глобалізації.

У цьому контексті передбачається:

  • забезпечувати стабільну, безпечну та доступну енергію через прискорення енергетичного переходу, підвищення енергетичної незалежності, використання економічних можливостей, які дає «зелений» перехід, інвестиції в мобільність майбутнього;
  • сприяння інклюзивності шляхом забезпечення можливості для всіх і зменшення нерівності, забезпечення адекватного соціального захисту та інклюзивних ринків праці, зменшення диспропорцій через єдність;
  • збереження довкілля та клімату через нейтралізацію клімату, збереження екологічних систем, включно з океанами, та боротьбу з втратою біорізноманіття;
  • захист способу життя підтриманням громад в управлінні переходом до «зелених» технологій, захистом споживачів та здоров'я громадян, інвестуванням у культуру;
  1. Просування європейських інтересів та цінностей у світі

Тільки об'єднання може допомогти сформувати безпосереднє сусідство і глобальне середовище на благо європейців. У більш невизначеному світі необхідно бути більш наполегливими та ефективними, захищаючи спільні інтереси, відстоюючи оснований на правилах багатосторонній порядок.

Ці цілі досягатимуться:

  • захистом спільних інтересів через надання пріоритету і відстоювання європейських економічних, політичних та безпекових інтересів;
  • забезпеченням узгодженості та ефективності зовнішньої політики шляхом сприяння миру, стабільності та процвітанню в сусідстві та підтримка європейської перспективи для інших європейських держав, позиціонування Європи як глобального гравця в новому стратегічному контексті, активізацію європейських оборонних інвестицій та співпраці (у тому числі з НАТО);
  • просуванням глобальних правил через підтримку і розвиток багатостороннього замовлення на основі правил, що забезпечують відкритість і справедливість, проведення надійної, амбітної і збалансованої торговельної політики, у тому числі через зону вільної торгівлі, на основі взаємності та взаємної вигоди;

проекцією європейських цінностей шляхом пропагування Європи як моделі співпраці, забезпечення глобального миру та стабільності, а також сприяння демократії та правам людини;

боротьбою з глобальними викликами через глобальне лідерство у боротьбі зі зміною клімату, співпрацю з партнерами (країнами походження та транзиту) щодо міграції, сприяння сталому розвитку (Порядок денний 2030).

У дискусії із питань зовнішньої політики Європейського Союзу, яка відбулася у формі робочого ланчу у Брукентальському палаці, взяла участь верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ Федеріка Могеріні. Питання внутрішньої політики обговорювалися на робочому засіданні, яке проводилося у мерії Сібіу. Після завершення саміту керівники ЄС провели спільну прес-конференцію, де підбили його підсумки.

Цей саміт передував виборам до Європейського Парламенту, які сплановані на 23-26 травня цього року, де мають бути обрані 751 депутат. Вони репрезентуватимуть 512 мільйонів громадян, що проживають у 28 країнах Європейського Союзу. Оскільки Велика Британія не затвердила угоду про вихід зі складу ЄС (остаточний термін призначений на 31 жовтня цього року), то британці також матимуть змогу голосувати на виборах до Європарламенту.

Пізніше у цьому році 27 із 73 місць, які наразі займають британські європарламентарі, будуть розподілені за принципом «поступової пропорціональності» між 14 іншими країнами ЄС, а решта – скорочені. Внаслідок цього чисельність Європарламенту становитиме 705 місць.

 

Олександр Поліщук, фонд «Майдан закордонних справ»

 

Прокоментуй цю новину у соціальних мережах Facebook