1. Новини
  2. / Головне
Про давній китайський церемоніал і сучасні амбіції Пекіна

Про давній китайський церемоніал і сучасні амбіції Пекіна

3 травня 2019, 16:43 Головне Роздрукувати

Фонд «Майдан закордонних справ» продовжує спільний з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» проект «Світ за тиждень».

 

Огляд чисельних репортажів про саміт країн-учасниць китайського проекту «Один пояс – один шлях», що проходив 26-27 квітня в Пекіні, не дозволяв позбавитись відчуття якогось церемоніального дійства. Дійства, що сягає своїм корінням у глиб історії, однак водночас має міцний зв’язок і з сьогоденням.      

Як відомо, китайський дипломатичний церемоніал був детально розроблений ще у середньовіччі. При цьому, усі посли вважались представниками васальних держав, мали під час аудієнції дев’ять разів ставати на коліна і падати ниць перед імператором. Подарунки ж від голів інших країн вважалися виключно даниною. Є свідчення, що коли у 1790 році британського посла везли на зустріч до імператора, на його судні повісили прапор із надписом китайською: «Посол, який везе данину з Англії».          

Усе це, звісно, історія. Але очевидна демонстрація могутності і далекосяжних амбіцій Китаю, вочевидь, не полишала представників близько 40 країн, які зібралися на нещодавній саміт учасників проекту «Один пояс – один шлях». Дуже показово, від участі у міжнародній зустрічі в Пекіні відмовилися США, які вважають, що Китай розширює власний вплив шляхом втягування інших країн у боргові зобов’язання через надання різноманітних кредитів, зокрема під інфраструктурні проекти, а також лідери Канади, Австралії, Нової Зеландії, Індонезії, Туреччини та Шрі-Ланки.

Вочевидь, багато хто у світі пам’ятає тезу відомого китайського стратега Сунь-дзи про те, що: «...досвідчений воєначальник підкорює військо супротивника без бою, бере муровані міські фортеці, не атакуючи, завойовує ворожу державу без затяжної війни» і цілком логічно вважає, що сьогодні, ймовірно, Китай діє так само, однак наразі не бажає псувати відносини з потужною наддержавою.  

Що ж, перспективи згаданого амбітного проекту Пекіну, що має поєднати Китай з ринками збуту в Азії, Африці та Європі, наразі виглядають доволі реалістичними, хоча обсяг інвестиційних зобов’язань КНР може виявитись завеликим навіть для китайського бюджету. Однак, поки залишається невідомим: яку ж саме реальну користь від участі у ньому отримають інші держави і чи не опиняться вони в майбутньому у залежності від волі Піднебесної?  

 

Олег Бєлоколос, фонд «Майдан закордонних справ»

 

Прокоментуй цю новину у соціальних мережах Facebook