1. Новини
  2. / Головне
Американсько-китайське танго в Буенос-Айресі

Американсько-китайське танго в Буенос-Айресі

3 грудня 2018, 13:10 Головне Роздрукувати

Цьогорічного саміту «Великої двадцятки» (об’єднує індустріально розвинуті країни планети, що виробляють 85% світової продукції та здійснюють 75% міжнародної торгівлі) у столиці Аргентини Буенос-Айресі у світі чекали насамперед тому, що в його рамках мала пройти багатообіцяюча американсько-китайська зустріч. Всі добре розуміли, що саме від переговорів лідерів США та Китаю залежатимуть не лише тренди сучасної міжнародної торгівлі, а й розвиток світової економіки в цілому.

Увага міжнародної спільноти, медіа, експертів була прикута до цієї зустрічі ще й тому, що останнім часом в американсько-китайських відносинах накопичилась маса непростих питань, головне місце серед яких посідають претензії, що їх висуває сьогодні Білий дім на адресу китайської влади.

Звичайно, напередодні самої зустрічі між лідерами США та КНР не бракувало різних прогнозів: від стримано оптимістичних до вкрай песимістичних. При цьому більшість експертів вказувала на низьку взаємну американсько-китайську довіру внаслідок попередніх різких обвинувачень та гострих коментарів, якими представники американської та китайської сторін останнім часом обмінювались. Зокрема, можна згадати заяву Дональда Трампа напередодні візиту до Аргентини про непоступливість у питанні двосторонньої торгівлі та появу в китайських державних ЗМІ інформації про те, що КНР будує свій третій авіаносець.

За наявною інформацією, під час офіційного обіду сторонам усе ж таки вдалося домовитися про те, що запровадження нових торговельних тарифів буде відкладено на 90 днів, і погодитись на продовження переговорів з цього питання (уже запроваджені тарифи на китайський імпорт у Сполучені Штати на сьогодні становлять 250 мільярдів доларів США, а імпорт зі США в КНР обкладено тарифами на солідну суму 130 мільярдів доларів). Також повідомляється, що в цей час інтенсивно обговорюватимуться й інші актуальні питання американсько-китайського порядку денного. Водночас Пекін начебто погодився придбати «доволі значний обсяг» різноманітної американської продукції та взяти під особливий контроль продаж синтетичної наркотичної речовини фентанілу (fentanyl), що лише в минулому році стала причиною смерті близько 30 тис. американців.

Очевидно, що й Вашингтон, і Пекін вирішили взяти певну паузу, якимось чином заспокоїти міжнародні ринки та спробувати дійти взаємоприйнятного рішення хоча б з деяких питань. Очевидно, Китай наразі є неготовим до масштабної конфронтації зі США, а Білий дім, навпаки, почувається достатньо впевнено, адже в Аргентині Сполучені Штати, Канада та Мексика підписали торговельну угоду, що оновлює Північноамериканську зону вільної торгівлі (NAFTA) – тепер вона називатиметься Угодою США – Мексика – Канада (USMCA). При цьому, очевидно, слід згадати, що перегляд умов NAFTA, що регулює торгівлю між зазначеними трьома сусідніми країнами обсягом близько 1 трильйона доларів, був однією з основних передвиборчих обіцянок Дональда Трампа.

Отже, є всі підстави вважати, що відносини між Сполученими Штатами Америки й Китаєм багато в чому визначатимуть не лише економічні тренди наступного року, а й ситуацію у міжнародних відносинах та на глобальних ринках взагалі. А у світі продовжуватимуть розмірковувати на тему, чи триватиме й надалі американсько-китайське танго, адже багато хто сподівався, що відносини між США та Китаєм будуть урегульовані ще торік, під час низки двосторонніх зустрічей та візитів на вищому рівні.

Однак на саміті був також інший учасник, що претендує на провідну роль на світовій арені. Що ж, здається, Кремль явно прорахувався, коли відмовився негайно віддавати Україні захоплених моряків і кораблі. Для уважного спостерігача те, що Дональд Трамп скасував свою раніше заплановану повноцінну зустріч з Володимиром Путіним у рамках саміту «Великої двадцятки» у Буенос-Айресі, явно не стало несподіванкою. Адже такий крок є продовженням послідовного курсу адміністрації США щодо Москви, визначеного у відомій Кримській Декларації від 25 липня цього року. Як відомо, у Декларації вказується на недостойну поведінку Росії як великої держави, що підриває довіру до неї на світовій арені. А саме так поводилась Москва під час нещодавнього українсько-російського інциденту поблизу Керченської протоки, а по суті – збройного нападу на Україну з боку Російської Федерації.

 

Олег Бєлоколос, дипломат, експерт фонду «Майдан закордонних справ»

Прокоментуй цю новину у соціальних мережах Facebook