1. Новини
  2. / Головне
Піруети латвійської демократії

Піруети латвійської демократії

10 жовтня 2018, 15:14 Головне Роздрукувати

6 жовтня ц. р., у суботу, в Латвії відбулись чергові парламентські вибори, на яких утретє поспіль перемогли лівоцентристські нелатиські політичні сили, хоча вони представляють переважно російськомовні національні меншини, які становлять лише чверть населення. На тлі зростаючої недовіри до традиційних політиків представники правлячої коаліції трьох націоналістичних правоцентристських партій втратили половину своєї електоральної підтримки та парламентську більшість через корупцію та слабке державне управління. Однак це не позбавило їх шансів на формування нового уряду: кілька їхніх представників у 2016-2017 роках створили нові партії й під прапорами боротьби з корупцією та оновлення політичного класу знову стали другими й третіми. Схоже на те, що наступний уряд знову сформують тільки етнічні латиші правої орієнтації. Сили безпеки Латвії розслідували 70 справ щодо порушень виборчого законодавства, однак поліція вже заявила, що не виявила систематичних порушень та спроб іноземних країн (Росії) вплинути на результати виборів.

Усього у виборах взяло участь 16 політичних сил. За результатами голосування парламент став ще більш розмаїтим: заміть шести він тепер складається з семи партій, яким стане ще складніше сформувати правлячу коаліцію та уряд. Явка виявилася рекордно низькою – 54,6% в країні, яка швидко втрачає населення – до рівня 1 млн. 893 тис. осіб. Максимальна чисельність була зафіксована у 1991 році – 2 млн. 665 тис. осіб, втрати за 15 років – 1/4 населення (скорочення щодня на 74 особи). При цьому імміграція не компенсує втрати робочої сили. В останні кілька років Латвію залишило 400 тисяч мешканців. Це найгірші демографічні показники в ЄС.

Проросійська соціал-демократична партія «Згода» (Saskana) очікувано набрала 19,9% голосів (23 мандати в парламенті зі 100 місць) і втретє стала переможцем. Заснована у 2010 році, на виборах до Сейму 2014 року вона отримала 23%, нині втратила 4,5% голосів. Її електорат складається переважно з представників нацменшин, але в останні роки поповнився латишами. Однак попри успіхи на виборах та найбільшу парламентську фракцію в Сеймі, ця лівоцентристська партія залишається відстороненою від формування уряду, що стало особливістю функціонування демократії в Латвії.

Політсила має репутацію проросійської, але це не зовсім так. Інтереси Кремля та росіян у Латвії здебільшого представляє «Російський союз Латвії». Ця партія останній раз мала 25 депутатів у VIII Сеймі на виборах 2002-го, цього року традиційно брала участь у перегонах як основний представник етнічних росіян, але знову не спромоглася подолати прохідний бар’єр 5%. Крім того, у країні діють незареєстровані організації «Комітет захисту російських шкіл» і «Конгрес негромадян». З кінця 2000-х років проросійські сили значно втратили підтримку населення як через трудову еміграцію на Захід (переважно у Британію та Ірландію) натуралізованих росіян (як і решти латишів), так і завдяки існуванню інституту т. зв. негромадян, які позбавлені виборчих прав. У 2017 році кількість негромадян становила 228 тисяч, 11,2% населення, але вона поступово скорочується (з 740 тисяч осіб – 1/3 населення – на початку 1990-х).

Тепер «Згода» орієнтується як на латишів, так і на натуралізованих представників нацменшин, зокрема нових іммігрантів. Нам в Україні важливо брати до уваги, що основну частку нацменшин становлять якраз «латиські українці» – 45,8%, росіян – тільки 28,2%, білорусів – 13,7%. Це переважно освічені мешканці найбільших міст, де проживає 40% населення країни: у Ризі їх 20%, у Лієпаї – 18%, у Даугавпілсі – 16%. У 2017 році партія «Згода» змінила свій бренд на соціал-демократичну силу, відмовилася від ідеї виходу Латвії з НАТО та ЄС, розірвала угоду про співпрацю з «Єдиною Росією», приєдналася до європейських соціал-демократів. Партія не визнала російської анексії Криму, симпатизувала Борису Нємцову, виступила за скорочення кількості російських шкіл у Ризі. Водночас «Згода» виступила за бажане зняття з РФ санкцій ЄС, її інтерес орієнтований на економічну співпрацю з Росією щодо використання Ризького порту й залишків промисловості і мало відрізняється від позиції інших популістських партій Європи.

Проте в соціальній політиці «Згода» стоїть на жорстких консервативних позиціях, чим відрізняється від європейських соціал-демократів. Вона виступає за збільшення частки ВВП на освіту на 6%, на охорону здоров’я на 7%, за тримовність для дітей (латиську, російську та англійську). Її голова Ніл Ушаков – мер Риги, а в міській раді «Згода» є правлячою партією. Він перетворює партію на об’єднавчу силу для латишів та нацменшин, у її виборчому списку латиських прізвищ найбільше. Однак її шанси як партії-переможця сформувати уряд залишаються сумнівними через потужний етнічний поділ країни, який зберігається у латвійській політиці.

Поразка традиційних партій сталась не тільки тому, що «Згода» вкотре набрала найбільшу кількість голосів, а й через те, що друге та третє місця отримали нові антисистемні популістські партії: KPV LV («Кому належить держава?») із 14,1% (16 місць), антикорупційна партія «Нові консерватори» із 13,6% (16 місць). Так, лідер KPV LV Артус Кайміньш у 2016 році вийшов із правлячої тоді партії «Єдність» і створив нову політсилу як незалежний депутат Сейму. Він почав як критик своїх колег: фільмував засідання парламентських комітетів та передавав у ЗМІ записи, що викривали корупційні та інші злочини посадовців ЄС та політичної еліти країни. На виборах партія позиціонувала себе як критик правлячої еліти.

Іншу нову антикорупційну політичну групу – «Нові консерватори» – заснував у 2014 році Яніс Борданс, колишній міністр юстиції. У минулому парламенті партія представлена не була й цього разу йшла на вибори під гаслами зміни пострадянської політики: за стабільність, але не стагнацію. Партія виступає за збереження латиських традицій та цінностей, мови. У 2017 році до її складу увійшла низка колишніх високопосадовців антикорупційної агенції (KNAB), які закликали реформувати національні правоохоронні агенції та притягнути до відповідальності низку вищих корумпованих урядовців. Після виборів Яніс Борданс заявив про свої претензії на посаду прем’єра у новому уряді.

Фактично ці представники правлячої еліти, на зразок Макрона у Франції, не так давно залишили традиційні партії, створили нові політичні проекти й на критиці своїх колишніх колег по правлячій партії виграли право сформувати новий уряд.

Правляча коаліція трьох партій напередодні виборів потерпала від різних внутрішніх чвар та перебіжчиків і опинилася на межі хаосу. Так, центристський Союз зелених та Фермерської партії набрав 9,9% (11 місць), консервативний Національний альянс – 11% (13 місць), міністр економіки Арвілс Ашераденс об’єднав найбільшу в коаліції ліберальну партію «Єдність» із п’ятьма регіональними політсилами, створивши «Нову Єдність», яка пішла на вибори під гаслами: збільшення витрат на оборону на 2%, підняття середнього рівня зарплат до 1500 євро (зараз – 430 євро), перехід на загальні відкриті вибори президента та публікація архівів КДБ. Але всі ці маневри не врятували партію від розгрому. Її результат виявився катастрофічним: усього 8% голосів (проти 22% в 2014 році), 8 місць, втрачено 15. Саме «Єдність» ініціювала пакт про заборону націоналістичним партіям на співпрацю з прокремлівськими політсилами («Згода»).

Причина розчарування виборців криється у тому, що Латвія тривалий час потерпає від корупції та відмивання незаконних грошей. Керівник нацбанку звинувачений у отриманні хабара й чекає на рішення суду. Другий найбільший банк крани – ABLV – був ліквідований у лютому цього року, після того як FinCEN (агенція США з боротьби з відмиванням грошей) звинуватила його у відмиванні значних сум для громадян колишнього СРСР, допомозі в реалізації ядерної програми в Північній Кореї, незаконних оборудках в Азербайджані, Росії та Україні, підкупі високопосадовців в уряді Латвії. Європейський центробанк три роки не фіксував ці порушення в зоні євро, а тепер Латвія змушена ліквідувати один із найприбутковіших сегментів своєї економіки – фінансове обслуговування нерезидентів.

Таким чином, Латвія стала черговою країною Заходу, де взяв гору популізм та антисистемні політичні сили, а праві націоналістичні партії зазнали поразки. Фонд Роберта Шумана побачив, що Латвія вибрала подальший рух не до Брюсселя, а до Вишеградської групи країн, очолюваних популістами. Результат виборів уперше відкрив шлях до уряду партії «Згода», яка має найбільшу підтримку виборців. Для України це означатиме збільшення ризику скасування санкцій проти РФ.

Олексій Куроп’ятник, експерт фонду «Майдан закордонних справ»