Синьо-жовтий стяг завжди веде укропівців уперед. Гордо тримаючи його над головою, ми захищаємо Україну від ворога й допомагаємо хлопцям на передовій, боремося за права українців і намагаємося будь-що покласти край свавіллю чинної влади, ми стаємо чемпіонами Європи й світу та долаємо нові вершини. Адже прапор – то святиня й частина душі кожного патріота.
З нагоди Дня Державного прапора України ми зібрали декілька унікальних історій синьо-жовтих стягів, що завжди з укропівцями.
АР Крим
Кримський укропівець Анатолій Гарькавенко з прапором України під час навчального виходу добровольчого батальйону в Київській області. 2018 рік.
«З прапором України ми боронимо нашу незалежність. З прапором – відзначаємо наші свята. З прапором – даємо відсіч нашим ворогам. Для мене синьо-жовтий стяг – символ гідності, причетності до величі нашої держави та її подвигів», – упевнений Анатолій Гарькавенко.
Вінниця
.jpg)
Ольга Іващук, керівник організації УКРОПу в Теплицькому районі . Березень 2016 року.
Відділення громадської організації «Народна самооборона» в Теплицькому районі , яке очолює Ольга, зібрало та привезло на передову гостинці для військових, зокрема від свого земляка – фермера з Теплика Михайла Гончарука.
«Прапор для мене – це символ України, боротьба за незалежність якої триває й сьогодні. Хочу, щоб якомога більше людей у світі знали про Україну, про її історію, бачили , який у нас гарний символ, що поєднує кольори сонця й неба», – вважає Ольга Іващук.
Волинь
.jpg)
Голова Волинського УКРОПу В’ячеслав Рубльов. Фотографія зроблена у 2016 році під час відправлення вантажу від волонтерського центру «Серце патріота» для волинських військових, які проходили службу в зоні АТО. На прапорі України розписалися бійці 14-ї бригади й танкісти. Загалом волонтери завезли для бійців у зону АТО понад 6 тисяч стягів.
«Прапор України – це не тільки державний символ, це ще й важкий шлях для військових. Для того, щоб утримати прапори на кордонах війни з російським агресором, вони віддають життя. З прапорами вони йдуть у бій, з ними святкують, з ними – проводжають побратимів. Коли ти бачиш, як майорить синьо-жовтий стяг на блокпостах наших солдатів, розумієш – це вдалося завдяки подвигам та вірі в країну!» – наголошує В’ячеслав Рубльов.
Дніпропетровська організація (Кривий Ріг)
.jpg)
Укропівці долучились до святкування Дня Перемоги в кожному районі Кривого Рогу, але найпатріотичніший парад відбувся в Центрально-Міському. 9 травня 2018 року.
В урочистій ході разом з депутатами пройшли бійці 40-го батальйону «Кривбас». Колону супроводжували автівки БТО та куратора батальйону, керівника Криворізького осередку УКРОПу Миколи Колесника. Військовослужбовці крокували під прапорами України та стягами з символікою «Кривбасу», скандуючи «Слава Україні! Слава ветеранам Другої світової війни!». А прапор у той день став символом патріотизму й пам'яті жертв і подій Другої світової війни.
Донецьк
.jpg)
Очільник Донецького УКРОПу Олександр Меланченко. 27 листопада 2013 року. Революція Гідності на Євромайдані в Донецьку. З перших днів Майдану люди почали збиратися біля пам’ятника Тарасу Шевченку в центрі міста.
«Було дивовижне почуття єднання. За лічені дні атмосфера стала майже домашньою. Іспанські вболівальники, побачивши прапор Євросоюзу поряд з Державним прапором України, принесли нам смачні гостинці, привезені з їхньої Батьківщини. Це був дуже зворушливий подарунок. Вони приєдналися до нас, і ми порозумілися. Така підтримка тоді справді надихала й додавала віри в перемогу», – пригадує Олександр Меланченко.
Житомир
Депутат Коростенської міської ради Оксана Волкова та депутат Житомирської обласної ради Віталій Науменко з Державним прапором України під час подій на Євромайдані в Києві, 2013 рік.
«З прапором у руках ми відчували піднесення й готовність іти до кінця. Усі усвідомлювали, що наразі вирішується доля України, доля наших дітей. Надихало те, що така величезна кількість людей об’єдналася в одному святому прагненні. Начебто народ прокинувся, вірилося, що у ярмо його вже не загониш», – впевнений Віталій Науменко.
Закарпаття
.jpg)
Закарпатські укропівці Власта Негря, Олег Орос, Андрій Мазур, Василь Дума та Богдан Завійський підняли прапор України над Полониною Руною (називають також Рівною). Літо-2018.
Руна – одна з найбільших карпатських полонин, це величезне плато простягається на 15 км.
«Багатство України – це її природа, люди та державні символи. Недарма наш синьо-жовтий прапор символізує безхмарне небо над родючою землею. Україна завжди буде люблячою матір’ю для своїх дітей, а ми, українці, повинні пишатися та захищати її», – зазначила голова Закарпатського УКРОПу Власта Негря.
Запоріжжя
.jpg)
Укропівець та волонтер Геннадій Старцев. Донецька область, осінь 2015 року.
Запорізький волонтер Геннадій Старцев тримає прапор України у зоні АТО. Тут, у Донецькій області, восени 2015 року військовослужбовці нагородили волонтерів і подякували за допомогу та підтримку.
У вересні 2015-го волонтери вручили заслужені нагороди представникам 1-ї гаубичної батареї 55-ї окремої артилерійської бригади, які пройшли Дебальцеве. А вже у жовтні запорізькі військові нагородили почесними відзнаками волонтерів і подякували їм за відданість і підтримку. Серед них – «запорізький волонтер № 1», як його назвали хлопці, – укропівець Геннадій Старцев. Саме він допомагав захисникам України й під час найактивніших бойових дій у Дебальцевому.
Тепер світлина укропівця з Державним прапором, зроблена в Донецькій області, розміщена у Запоріжжі у штабі 55-ї окремої артилерійської бригади.
Київ
.jpg)
Київський осередок партії УКРОП під час урочистостей до Дня соборності України та з нагоди 100-річчя з дня прийняття ІV Універсалу УЦР. 22 січня 2018 року.
Того дня укропівці також вшановували пам'ять Володимира Винниченка – Голови Директорії УНР, автора декларацій та законодавчих актів УНР. Учасники заходу заспівали гімн України та поклали квіти до пам’ятника видатному діячу.
«22 січня – День соборності України. Одна з найвизначніших дат у нашій історії, для кожного свідомого патріота. Для нас велика честь пройти в цей день з державним стягом як символом єднання України, символом боротьби за незалежність і стабільність. Цього дня під прапором єднаються два береги, єднаються українці. Цього дня ми не тільки згадуємо історію боротьби за прапор. Ми пам'ятаємо, що прапор – те, що нас єднає, те, що є частиною нашої великої української родини. Це наша опора й один із символів, яким має пишатися кожен українець», – стверджує голова Київської міської організації УКРОПу Богдан Яременко.
Київська область
.jpg)
Депутат Київської обласної ради від УКРОПу, відомий волонтер Армен Шахар’янц під час кожної поїздки на фронт бере з собою Державний прапор. Особливо цінними вважає стяги, які підписали бійці на передовій. На фотокартці – прапори, що їх підписали як кадрові військові, так і бійці добровольчих батальйонів з різних куточків України, що боронять державу на сході по всій лінії фронту.
«Разом із Державним прапором України я завжди вивішую чорно-червоний стяг запорожців. Це дійсно бойове знамено, адже коли заливається кров'ю наших воїнів-захисників синьо-жовтий прапор, то він стає чорно-червоним. Багато державних установ прийняли рішення підіймати обидва прапори перед адміністративними будівлями доти, поки не буде припинена агресія Росії проти України. Підтримую цю ініціативу і пропоную закріпити її на державному рівні», – зазначає укропівець.
Кіровоградська область
С. Пищевик Донецької області, лютий 2015 року.
Того дня очільник Олександрійської районної організації УКРОПу Володимир Конюшенко та очільник Олександрійської міської організації УКРОПу Роман Солонина відвідали з волонтерською допомогою бійців Донецького прикордонного загону.
«Це була наша не перша й далеко не остання поїздка до хлопців. Чимало знайомих земляків служило тоді, та й продовжує служити зараз. Хотілося й хочеться допомагати хлопцям. Бо це наша війна, і виграти її зможемо тільки разом. Під час тієї поїздки в подарунок отримали прапор України з вдячними підписами від військових, який і досі зберігаємо в партійному офісі в місті Олександрії. І щоразу, дивлячись на нього, бажаємо тільки одного – щоб якнайшвидше настав мир», – розповідає Роман Солонина.
Івано-Франківськ
.jpg)
Депутат Івано-Франківської міської ради від УКРОПу Віталій Мерінов утретє став чемпіоном світу з кікбоксингу та гордо підняв на італійському рингу синьо-жовтий прапор. 2013 рік.
«Українці – сильна нація, здатна під своїм знаменом здобути багато перемог!» – переконаний чемпіон.
Луганськ
.jpg)
Укропівці Наталія Івашко, Руслан Гусаков та Ольга Куліш підтримують та щотижня допомагають бойовим побратимам у Старобільському СІЗО на Луганщині.
«Ми з однопартійцями звикли, що головне – вчинки, а не слова. Зараз у Старобільському СІЗО перебувають тридцять хоробрих патріотів. Передали гостинці й прапор України бойовим побратимам. Прапор для них – це ознака відваги, свободи, мужності, гордості, незалежності! З ним вони йшли в бій, з ним гинули. Український прапор надихає, додає сил і веде до перемоги. Слава Україні!» – зазначає голова Луганського УКРОПу Наталія Івашко.
Львів

Укропівець Тарас Семущак із українським стягом на ратуші у Львові. Каже, що той день був особливим – 25-та річниця підняття прапора над ратушею.
«Спільно з колегами-депутатами, активістами, військовими та львів’янами пронесли прапор площею Ринок та знову підняли його над Львовом. Люди наспівували гімн України. Це було до сліз зворушливо», – згадує Тарас Семущак.
Нагадаємо, 3 квітня 1990 року на сесії Львівської міської ради депутати першого демократичного скликання ухвалили рішення підняти синьо-жовтий прапор над будівлею міської ратуші.
Одеська область
.jpg)
Понад 150 укропівців з Одещини відвідують найвідоміший гірський курорт України європейського рівня – Буковель.
«Побачили красу карпатської природи і ще більше закохалися в рідну Україну. А коли почули розповідь укропівця та учасника президентських праймеріз Олександра Шевченка про те, як був збудований та як розвивається Буковель, то вирішили – курорти такого рівня мають бути по всій країні, і на Одещині зокрема. Для нашої організації український прапор – це символ єдності! Ми всюди з ним!» – ділиться враженнями голова Одеського УКРОПу Денис Тітовський.
Полтава
.jpg)
Учасник АТО, депутат Подільської районної ради міста Полтави Геннадій Головатенко з фронтовим стягом. На прапорі написали слова підтримки та подяки українським військовим: «Дякую за захист», «Бережіть себе, повертайтеся живими і здоровенькими», «Серцем із вами», «Чекаємо у Полтаві», «Хлопці, ви молодці!», «Ви – за Україну, Україна – за вас!».
«Цей прапор мені подарувала полтавська волонтерка, член партії УКРОП Наталія Костіна ще у липні 2014 року. Його я отримав разом з бронежилетом і каскою. Цей стяг проїздив зі мною фронтовими дорогами з липня 2014 року до березня 2015 року. З ним ми звільняли велику частину Донецької області. Мріяв розгорнути його й над самим Донецьком...» – згадує Геннадій Головатенко.
Рівне
.jpg)
Голова Рівненської обласної організації УКРОПу Діана Гордійчук з 2014 року активно займається волонтерством. Зокрема, укропівка заснувала благодійну організацію «Фонд Руєвит», який допомагає військовим та їхнім родинам, а також переселенцям.
«Прапори на світлині – найдорожчий подарунок від наших захисників із передової. На них слова подяки за підтримку та допомогу. Я вчу свою донечку берегти та цінувати те, без чого ми, українці, не існуємо як нація – наші традиції, історію та прапор. Синьо-жовтий стяг – це наша гордість, символ незалежної, щасливої, могутньої України», – зазначає Діана Гордійчук.
Харків
.jpg)
Своє перше золото світової першості з армспорту укропівець Володимир Мішустін виборов з українським прапором. Відтоді цей стяг є його талісманом. Разом із ним спортсмен уже двічі став чемпіоном світу і тричі – чемпіоном Європи.
«Я завжди беру з собою два прапори: український та укропівський. Вони вже стали моїми талісманами, з якими я почуваюся впевненіше. Та й для вболівальників це класна фішка, коли спортсмен спростовує звичні штампи й демонструє, що, крім суто спортивних перемог, він може цікавитись іншими, іноді значно важливішими речами», – розповідає Володимир Мішустін.
Херсон
.jpg)
Артем Кириченко, укропівець, колишній воїн-десантник 80-ї окремої десантної бригади
«Строкову службу в армії я проходив у 2003-2005 роках. А коли в 2015-му пішов воювати в АТО, побачив, що майже нічого не змінилось, старі авто радянських часів… Коли нам сказали, що Америка дарує «Хаммери» – це була неабияка новина. У Києві ми їх отримали й одразу ж написали волонтерам, що потрібні прапори, аби люди розуміли, що то не американці за кермом, а українські воїни-десантники. У нас була гордість, що українська армія зробила крок уперед, озброївшись такими машинами. Бо відчуваєш себе захищеним – броня на найвищому рівні. Для розуміння, на двері наших ГАЗ-66 ми накидали бронежилет, бо вони були зовсім без броні. І тому, коли ми їхали колоною на «Хаммерах», на яких майорів український прапор, у зону АТО – це давало нам волю до перемоги. Надавало силу. Відбирало страх. І ми тоді зрозуміли – це нова Україна їде до перемоги над ворогом. Україна, яка ніколи вже не зупиниться, не повернеться в СРСР, а створить свою нову історію», – пригадує Артем Кириченко.
Хмельницький
.jpeg)
У кінці травня 2017 року очільник Ізяславського районного осередку УКРОПу та полковник спецназу у відставці Ігор Дженджера разом із волонтерами вирушив на схід. Дорогою вони заїхали у Житомир і передали військовим автомобіль УАЗ, придбаний і відремонтований за кошти волонтерів і ветеранів спецназу. На автомобілі укропівця волонтери попрямували далі, у зону проведення АТО.
У місті Щастя і в передмісті Авдіївки Ігор з товаришами відвідали захисників України й разом з вітаннями від земляків передали їм подарунки.
Увесь цей час разом з волонтерами з Хмельниччини був український прапор, на якому вояки залишали свої автографи й побажання. Зараз стяг зберігається в Ізяславському фонді «Заславщина». Він нагадує про важку й небезпечну, але дуже потрібну місію підтримки захисників України.
Черкаси
.jpeg)
Укропівці-волонтери з міста Монастирища Руслан Плетінка та Іван Яненко повезли півтори тонни провізії 25-й штурмовій повітрянодесантній бригаді, трьом батальйонам у Авдіївку та батальйону імені генерала Кульчицького в місті Попасній Луганської області. Це була вже 52-га поїздка волонтерів на схід. 2018 рік.
«Окрім гуманітарної допомоги, для підняття бойового духу ми завжди веземо захисникам прапори. Адже український стяг у зоні бойових дій є не тільки нагадуванням про те, чия це земля, а й символом самовідданості захисників України, багато з яких віддали свої життя, але не залишили займані позиції», – розповідає укропівець Руслан Плетінка.
Чернівці
.jpg)
Депутат Чернівецької обласної ради від УКРОПу Марина Волошенюк на Говерлі.
«Наш прапор – це символ Свободи й Незалежності, слави та відродження України. Особисто для мене – найвища національна святиня. Він додає сили в дорозі, дарує натхнення працювати на благо рідної країни. Особисто «мій» стяг зі мною вже багато років. Зберігаю його вдома як святиню, а коли їду кудись – обов’язково беру з собою. За останні роки прапор для українців став свідченням незламності бойового духу наших військовослужбовців. Це вже не тільки національний символ державності, а й ознака відваги, мужності та незалежності», – відзначає укропівка.
Чернігів
.jpg)
Укропівець з Ніжина Олександр Ющенко, учасник торговельної блокади в ОРДЛО. Під час силового розгону був серед блокувальників на 16-му редуті в смт Щербинівка на Донеччині. Березень 2017 року.
«Коли почався силовий розгін мітингувальників на редуті, ми взяли прапор України, щоб показати – ми всі українці й боремося за єдність своєї держави. Та дуже сумно, що нацгвардійців це тоді не зупинило, – пригадує Олександр Ющенко. – Для мене прапор – це символ національної єдності, честі та гідності. Під ним українці йшли до проголошення самостійної України. А зараз ми об’єдналися для спільної мети – миру та спокою в державі».




