Олександр Поліщук, генерал-майор запасу, фонд «Майдан закордонних справ», член УКРОПу
У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, яка нещодавно відсвяткувала новосілля, минулого тижня (7-8 червня) відбулося засідання міністрів оборони країн Альянсу. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час прес-конференції в середу, 6 червня 2018 року наголошував на важливості рішень, які приймаються на цій зустрічі.
Зокрема, у рамках подальшого розвитку командної структури НАТО міністри погодили створення двох нових командувань. Одне з них – Командування Об’єднаних сил на Атлантиці – буде розташовано в місті Норфолку, США, спільно з нині діючим Стратегічним командуванням НАТО з трансформації. Прагматичні американці вочевидь запропонують для розгортання означеного штабу порожні на цей час приміщення розформованого 2011 року Об’єднаного командування Збройних сил США.
Інше нове Командування сил сприяння НАТО планується створити на півдні Німеччини, у місті Ульмі. І знову не на пустому місці, що в рази прискорює процес формування структури. Для цього буде використано можливості Об’єднаного багатонаціонального штабу сил підтримки, який наразі здійснює планування та управління матеріально-технічним забезпеченням міжнародних операцій з урегулювання криз, що проводяться під егідою ООН, НАТО та ЄС.
Окрім удосконалення системи військового управління міністри оборони країн Альянсу обговорили ініціативу Сполучених Штатів щодо підвищення бойової готовності військ, яка отримала назву «4 на 30». На думку Єнса Столтенберга, «висока готовність є важливою у вкрай непередбачуваному світі». Ініціатива передбачає до 2020 року мати у складі об’єднаних багатонаціональних сил НАТО 30 механізованих батальйонів сухопутних військ, 30 ескадрилей бойових літаків і 30 бойових кораблів з термінами бойової готовності до застосування в операціях Альянсу не більш ніж 30 днів.
Також, відповідно до порядку денного засідання, міністри оборони обговорили питання реалізації рішень попереднього саміту НАТО щодо підвищення національних оборонних видатків та виконання членами Альянсу зобов’язань стосовно наповнення спільного бюджету.
У 2017 році оборонні витрати союзників по НАТО, які водночас є членами ЄС, та Канади в середньому становили 1,46 % від ВВП. У той час як США витрачають на свою оборону 3,58 % від ВВП (для порівняння, Україна з 2015-го щороку – 3 % від ВВП). Лише п’ять європейських членів Альянсу за підсумками 2017 року дотримуються вимоги НАТО щодо національних видатків на оборону на рівні 2 % (Греція, Естонія, Велика Британія, Польща та Румунія). У той же час три країни НАТО витрачають менше 1 % на ці потреби (Бельгія, Іспанія та Люксембург).
Очікується, що у 2018-му встановленого в НАТО рівня видатків на оборону досягнуть лише вісім, а до 2024 року – всього 15 із 29 сьогоднішніх членів Альянсу.
Зрозуміло, що такий стан справ не задовольняє Білий дім. Тому за президентства Дональда Трампа американці наполегливо привертають увагу союзників по НАТО до необхідності дотримання встановлених вимог до національних оборонних бюджетів та релевантного цьому (не менше 2 % від національних оборонних бюджетів) внеску до спільного бюджету НАТО. Водночас США намагаються переконати європейських партнерів підвищити свої оборонні спроможності.
Жорстка позиція американців об’єктивно ґрунтується на реальному стані європейських справ у сфері забезпечення власної безпеки. Нові ініціативи на кшталт PESCO щодо створення європейського оборонного союзу не можна розглядати як серйозну альтернативу НАТО. Тому Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу наголошує, що оборонні структури ЄС і НАТО мають доповнювати одне одного, а не дублювати.
На цей час організації взаємодіють у більш ніж 70 спільних проектах. У рамках Брюссельського саміту передбачається переглянути досягнутий прогрес у їхній реалізації, а також намітити інші перспективні шляхи співробітництва. Одним з можливих напрямів може бути ініціатива підвищення мобільності військ, спрямована на подолання проблем, з якими зіткнулося Командування ЗС США у Європі під час розгортання додаткового контингенту військ. Очікується, що Євросоюз за провідної ролі Нідерландів буде в стані спростити бюрократичні процедури та усунути труднощі з реалізації інфраструктурних проектів задля підвищення стратегічної мобільності військ.
Серед інших питань, що розглядалися на засіданні: боротьба з тероризмом, зокрема підготовка до розгортання нової тренувальної місії НАТО в Іраку; співпраця між НАТО та ЄС з безпекових та оборонних питань; надання підтримки розвитку оборонного потенціалу Йорданії й Тунісу.
Також у рамках цієї зустрічі міністрів відбулося засідання країн – учасниць тренувальної місії НАТО в Афганістані. Цьогоріч чисельність місії була збільшена на 3 тис. осіб, і на сьогодні вона становить 15 995 осіб з 39 країн Альянсу та партнерів, з урахуванням 11 військовослужбовців з України. Це дає право міністрові оборони України брати участь у засіданні. За рішенням Альянсу місія в Афганістані буде продовжена до 2020 року.
Означена зустріч на рівні міністрів оборони є по суті підготовчою до наступного саміту НАТО, який проходитиме 11-12 липня у Брюсселі. Впродовж останніх чотирьох років Альянсу вдалося суттєво зміцнити свої північно-східні рубежі. Тому основна дискусія в рамках Брюссельського саміту розгортатиметься навколо питання необхідності нарощування військової присутності НАТО на південному та південно-східному фланзі.
У цьому зв’язку Україна могла б з огляду на географічне розташування та набутий досвід протистояння збройній агресії Росії запропонувати Альянсу свої можливості щодо посилення його спроможностей у цьому регіоні. Напевно, це робитиме Грузія під час засідання Комісії Грузія – НАТО на рівні глав держав та урядів у рамках Брюссельського саміту Північноатлантичного альянсу.
Проведення засідання у подібному форматі з Україною все ще залишається під питанням – через блокування його розгляду в НАТО з боку Угорщини. Спроби США вплинути на Угорщину та допомогти нашій країні у вирішенні цієї проблеми поки що не дали бажаного результату.
Більш детально проблеми проведення засідання Комісії Україна – НАТО на рівні глав держав та урядів у рамках Брюссельського саміту НАТО проаналізовані в попередній публікації «Майдану закордонних справ» (http://www.ukrop.com.ua/uk/news/central/9708-chomu-gruziya-znachno-blizhcha-do-nato-nizh-ukrayina).
